Наприкінці XX - початку XXI ст

ЛЕКЦІЯ 23. ГОЛОВНІ НАПРЯМИ НЕОРИТОРИКИ

План

Семіотичний характер неориторики

Загальна характеристика лінгвістичної риторики

Загальна характеристика аргументативної риторики

Неориторика оформлюється у 50-х рр. ХХ ст. Зокрема, у 1958 р. виходить праця

Х.Перельмана і Л.Олбрехт-Титеки "Нова ораторське мистецтво: Трактат про

аргументацію". Ця робота знаменує собою початок нового етапу в розвитку риторики.

Після неї інтерес з боку науковців до цієї науки все більше зростає. Слід підкреслити, що

Неориторика не заперечує досягнення класичної риторики, а намагається їх переосмислити

Та дослідити механізми впливу в різноманітних типах повідомлень.

На сьогоднішній день ораторське мистецтво являє собою настільки строкатий

Напрям досліджень, що охопити всі її відгалуження практично неможливо. Однак можна

Запропонувати певну типологію сучасної риторики, яка ґрунтується на загальних

Принципах розуміння предмета цієї дисципліни її представниками. Дана типологія вирізняє

два головні напрями в неориториці з такими умовними назвами:

• аргументативна ораторське мистецтво, що представлена роботами І. А.

Герасимової, Р. Гроотендорста, Ф. ван Єємерена, А. А. Івіна, А. І. Мігунова,

Л. Олбрехт-Титеки, Х. Перельмана, С. Тулміна, Д. Уолтона, Ф. С. Хенкеманс

Та ін.

• лінгвістична ораторське мистецтво, що представлена роботами Р. Барта, У.

Еко, групи їх (Ж. Дюбуа, Ф. Еделін, Ж.-М. Клінкенберг, Ф. Менге, Ф. Пір, А.

Трінон), Ю. М. Лотмана, Цв. Тодорова та ін.

Аргументативна ораторське мистецтво - це такий напрям неориторики, який

Досліджує різноманітні способи аргументації, обґрунтування в публічних виступах.

Лінгвістична ораторське мистецтво - це такий напрям неориторики, який досліджує

Різноманітні засоби виразності та переконливості мовленнєвих повідомлень і намагається

Екстраполювати їх на інші типи знакових систем.

Семіотичний характер неориторики

Одним із основних стимулів розвитку неориторики було становлення семіотики як

Загальної теорії знакових систем. Відмітною рисою цієї дисципліни на сьогоднішній день є

Її міждисциплінарний характер. Це означає, що будь-яке явище або процес, розглянуті з

Точки зору їх знакового втілення, можуть бути предметом дослідження семіотики.

Серед розмаїття семіотичних концепцій на становлення та розвиток неориторики

суттєво вплинули такі положення:

• виділення трьох розділів семіотики та двох типів значення знака Ч. У.

Моррісом;

• розрізнення позначення і позначеного Ф. де Соссюром;

• модель комунікації Р. Якобсона.

Загалом вихідним поняттям семіотики є поняття знака:

Знак - це матеріальний предмет, який у процесах мислення та спілкування виступає

Представником іншого об'єкта.

Предметом спеціального вивчення знак стає ще в епоху Античності. У період

Середньовіччя до цієї проблеми звертався зокрема А. Августин. В епоху Нового часу певні

Поиск по сайту: