|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Словотворчими або граматичними ознаками, тобто не повторюються. А різноманітність – цеВираження однієї і тієї ж думки, одного і того ж граматичного значення різними способами і засобами. Таким чином, можна сформулювати ще два оцінні критерії: мовлення багате – Бідне, мовлення різноманітне – одноманітне. В основі першого критерію – поняття Кількості, в основі другого – якості, але ці поняття взаємозалежні. Мова народу – багата й різноманітна, а індивідуальне мовлення може бути багатим Або бідним, одноманітним або різноманітним. Розвиток і збагачення мови залежить від Мовотворчості народу, розвиток і збагачення індивідуального мовлення залежить від Опанування мовного багатства, засвоєння його з уст народу, з художньої і публіцистичної Літератури, з нормативної граматики і т. д. Сьогодні добре освічена людина застосовує 7-9 Тис. слів у своєму мовленні, у мові Т.Шевченка – понад 20 тис. слів, у словниках – понад Тис. слів, у народній скарбниці – сотні тисяч слів. За яких умов можна досягти багатства й різноманітності мовлення? По-перше, якщо засвоїти як активний запас якомога більшу частину загальнонародного словника літературної мови; По-друге, якщо виробити навички вмілого, творчого, стилістично обґрунтованого використання різноманітних структур словосполучень і речень; По-третє, якщо оволодіти запасом типових інтонацій, за допомогою яких можна видозмінювати мовлення; 4. по-четверте, якщо постійно прагнути до активної самостійної роботи власного мислення, тобто не допускати лінощів думки; 5. по-п‘яте, якщо впродовж життя за характером своєї практичної діяльності потребувати активізації нових засобів мови; По-шосте, якщо вважати одноманітне мовлення неестетичним, а бідне - Неетичним щодо співрозмовника. Джерелами багатства й різноманітності мовлення є: лексичні, фразеологічні, Словотворчі, граматичні, стилістичні ресурси мови, які склалися мовною практикою всіх Попередніх поколінь носіїв цієї мови і які збагачуються з розвитком суспільства. І чим Рідше в певному тексті (мовленнєвому просторі) повторюються одні й ті ж знаки, Комбінації знаків, тим мовлення багатше. Але не можна багатство ототожнювати з Кількістю застосованих для передачі певної інформації знаків: головне – інформативна, а не Кількіснослівна виповненість тексту (нерідко кількома словами буває сказано більше, аніж Довгими деталізованими розповідями). Пригадаймо: лаконічність – сестра таланту; щоб Словам було тісно, а думкам просторо; не кількість, а сила слова будує думку; багатство Мовлення твориться не кількістю слів, а кількістю значень і т.д. Лексичне і фразеологічне багатство мовлення формується не лише за словниками – Словники, якими б багатими вони не були, усе ж не цілком охоплюють мову народу, усіх Його етнічних, соціальних груп, та й у своєму розвитку мова випереджає словник. Лексичне і фразеологічне багатство мовлення твориться синонімічними рядами: чим Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |