Зумовлюють справжню красу мови. Культура мовлення – це культура людини, а відтак і

Культура всього суспільства.

ЛЕКЦІЯ 7. СТИЛІ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ

План

Функціональні стилі української мови

Розмовний стиль

Науковий стиль

Публіцистичний стиль

Художній стиль

Офіційно-діловий стиль

Епістолярний стиль

Конфесійний стиль

Функціональні стилі української мови

Кожна високорозвинена сучасна мова поділяється на стилі. Слово "стиль" походить

від латинського stilus ("паличка для письма") і вживається як термін у літературі, мистецтві,

Архітектурі, соціології, менеджменті тощо.

Мовний стиль – це сукупність мовних засобів, вибір яких зумовлюють зміст, мета і

Ситуація мовлення.

За образним висловом Дж. Свіфта, "стиль – це потрібні слова на потрібному місці".

Так, наприклад, слово говорити – нейтральне і може використовуватися в будь-якій

Ситуації, ректи – застаріле й урочисте, балакати – розмовне, мовити – піднесено-урочисте,

Гомоніти – розмовно-голубливе, просторікувати – зневажливе, патякати – просторічно-

Зневажливе.

Кожний мовний стиль має:

1. сферу поширення і вживання (коло мовців, які ним послуговуються);

2. призначення (виконує функції засобу спілкування, повідомлення, впливу і под.);

3. форму і спосіб викладу (діалог, монолог, полілог);

Характерні мовні засоби (слова, вирази, типи речень, граматичні форми і т. ін.).

Досконале знання специфіки кожного стилю - запорука успіху в будь-якій сфері

Спілкування, зокрема й у професійній.

Якими ж стилями слід послуговуватися під час професійного спілкування?

У сучасній українській літературній мові виділяють такі стилі:

1) розмовний, який має два різновиди:

а) розмовно-побутовий;

б) розмовно-офіційний;

Книжні стилі (науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, художній).

Деякі науковці виділяють також епістолярний (стиль приватного листування) і

Конфесійний (стиль релігії і церкви: релігійних відправ, молитов, проповідей, церковних

Книг тощо).

Слід відрізняти неформальне й формальне спілкування. Перше – нерегламентоване,

Його мета й характер визначаються особистими (суб’єктивними) стосунками мовців, друге

– зумовлене соціальними функціями мовців, тобто регламентоване за формою та змістом.

Звичайне спілкування попередньо не планується, ділові ж контакти передбачають їх

Попередню ретельну підготовку, визначення змісту, мети, прогнозування можливих

Висновків, результатів.

У повсякденній розмові мовці можуть торкатися різних, часто не пов’язаних між

Собою тем, отже, їхнє спілкування носить частіше довільний інформативний характер.

Ділова ж розмова, як правило, не виходить за межі визначеної теми, має конструктивний

Характер і підпорядкована розв’язанню конкретних завдань, досягненню заздалегідь

Визначеної мети.

Очевидно, що стилями професійного спілкування є розмовно-офіційний різновид

Розмовного стилю, офіційно-діловий і науковий.

Розмовний стиль

Основна функція: спілкування, обмін думками, судженнями, оцінками, почуттями;

Поиск по сайту: