Синонімії) та опозиційності, контрастивності, альтернативності (різними

Видами антонімії), яке дає промовцеві можливість уникати прямолінійності

суджень, категоричності відповідей (вміння не сказати ні "так", ні "ні");

• володіння такими комунікативними якостями мовлення, як логічна

Послідовність, точність, ясність, стислість, доречність, виразність, образність

І національна традиційність.

Оскільки традиції і правила дипломатичного спілкування виформувалися як

Результат довготривалого досвіду міждержавної співпраці, то до сфери сучасної української

Дипломатичної термінології успадкувалося багато слів іншомовного походження. І хоча

Майже кожному з них є український відповідник у вигляді окремого слова або мовної

Формули чи описової конструкції, мовний етикет і правила дипломатичного мовлення

Потребують обов'язкового вживання слів і виразів саме іншомовного походження.

Наприклад: агреман (фр.) - у міжнародному праві попередня згода держави на

Прийняття певної особи як глави дипломатичного представництва іншої держави (отримати

Агреман, запит на агреман, відмова в агремані), аташе (фр.) - ранг співробітника

Дипломатичного представництва та відомства закордонних справ або особа, що відає

певними питаннями у дипломатичній місії (аташе з питань культури, військовий аташе);

Комюніке (фр.) - офіційне повідомлення про хід або наслідки дипломатичних переговорів (в

Комюніке повідомляється, опубліковано комюніке)', парафування (гр. фр.) - попереднє

Підписання міжнародного документа ініціалами уповноважених осіб, які брали участь у

Його виробленні (парафування договору);ратифікація (лат.) - затвердження верховним

Органом влади держави міжнародного договору, який з певного моменту набуває чинності

Для цієї держави (Верховна Рада України парафувала договір про...); денонсація (фр.) -

Відмова однієї зі сторін міжнародного договору від його виконання, що призводить до

Припинення дії договору або повідомлення про припинення дії, розірвання договору

(...призвело до денонсації договору); консул (лат.) - службова особа однієї держави, яка

Постійно перебуває в певному пункті іншої держави, захищаючи правові й економічні

інтереси своєї держави та її громадян (Генеральний консул України у Нью-Йорку);

Екстрадиція (фр.) - видача іноземній державі особи, яка порушила закони цієї держави

(договір про екстрадицію злочинців).

Частина дипломатичних термінів розвинула вторинні значення і стала суспільно-

Політичними чи загальнонауковими термінами: аудієнція, альянс, глобалізація, декларація,

Імунітет, коаліція, конгрес, легалізація, місія, церемонія тощо. За походженням більшість

Іншомовних термінів у дипломатичній лексиці, як і у правничій галузі, є запозиченнями з

класичних мов - грецької (протокол - prцtokollor, prцtos - перший + kollo - приклеюю) та

Переважно латинської (кодекс - codex - книга; декларація - declaratio, declaro - заявляю,

Поиск по сайту: