Теоретичні положення, які невідомі нікому зі сперечальників, і які вони не мають

Можливості перевірити.

Приклад "Як писав І. Кант у "Критиці чистого розуму".", "У діалозі Платона

"Горгій" саме йдеться...", "Невже ви не читали А. Камю? А саме він стверджував.".

Ставка робиться на те, що супротивникові буде соромно зізнатися в необізнаності в

Певному питанні. Цей аргумент найбільш ефективно подають тоді, коли людина

Безапеляційно говорить про щось немовби стверджуючи, що всі повинні це знати.

Приклад "Ви ж звичайно читали Кумранські рукописи, де написано...", "Соромно не

знати статті цього видатного філософа!", "Яка ж у Вас освіта, якщо ви не знаєте праць.. "

Протистояти цьому прийому неважко, оскільки хитрощі співрозмовника легко

обертаються проти нього самого: "Які рукописи (статті, праці)? Ні, я таких рукописів не

Читав і нічого про них не знаю. А де ви їх читали? Про що ж там ще йдеться? Розкажіть, це

дуже цікаво!" Головне ніколи не соромитися визнати, що ви чогось не знаєте або не

розумієте. Згадайте Сократа, який говорив: "Я знаю, що я нічого не знаю!" і зовсім не

Соромився цього.

"Помноження аргументів" - це прийом, сутність якого полягає в тому, що

Сперечальник навмисно один і той самий аргумент повторює декілька разів у різних формах

Та словах для створення ілюзії наведення множини доводів.

При застосуванні цього прийому створюється ілюзія того, що сперечальник

Застосовує не один аргумент, а декілька. Цей прийом особливо часто використовують у

Суперечці в присутності слухачів, у довгих промовах тощо.

"Бездоказова оцінка аргументів супротивника" - це прийом, сутність якого полягає в

Тому, що сперечальник, почувши аргументи супротивника, починає безпідставно одразу ж

Давати їм негативну оцінку.

Приклад Як аргументи критики можна почути таке: "Софізм!", "Це не розумно!",

"Гра слів!". "Дурниця!", "Нісенітниця!" тощо.

Причому такі оцінки, як правило, потім не обґрунтовують, вони стають аргументами

Тієї людини, яка їх проголошувала без усякого доказу.

Іноді оцінки дають для того, щоб не відповідати на аргументацію супротивника.

Тактичні прийоми впливу в суперечках

"Відтягування заперечення" - це прийом, сутність якого полягає в тому, що

Сперечальник у зв'язку з тим, що супротивник навів аргумент, проти якого не можна відразу

знайти заперечення, намагається непомітно відтягнути свою відповідь, ставлячи запитання

Щодо наведеного аргументу, немов би з'ясовуючи якісь деталі; відповідаючи здалеку, з

чогось, що має відношення до цього питання, проте прямо з ним не пов'язане і т. д. У цей

Час намагаються знайти бажане заперечення, до якого відразу ж і переходять.

Описаний вище прийом коректний і іноді його застосовувати в суперечці необхідно

(наприклад, людина розгубилася, перебуває в стресовому стані: немов би всі думки кудись

Поділися і т. д.)

Поиск по сайту: