Порівняно з тоном ненаголошених слів у реченні (логічний наголос буває

сильним, слабким і середнім);

• темповим – коли наголошене слово промовляється повільніше або швидше за

інші слова у фразі;

• силовим – коли наголошення здійснюється вольовим, підкресленням провідного

за змістом слова (наголос взагалі є виразником волі у мовленні);

• паузовим – коли слово виділяється (наголошується) за допомогою паузи перед

Ним, тобто більшого (тривалішого) відокремлення його від інших слів (логічні

Паузи групують слова за змістом у межах фрази, надфразної єдності).

Логічні паузи не завжди позначаються розділовими знаками (знаки передають

граматичні паузи). Такі паузи виникають:

Коли підмет складається з двох і більше слів (Батько з сином І любили ходити

в гори. Триста сімдесят прізвищ…/Триста сімдесят солдатів/не навернулися додому);

Коли необхідно підкреслити (актуалізувати) присудок (Яку б не відчув я І на

Плечах знемогу, /якими б шляхами не йшов, /В найтяжчі хвилини гукав на підмогу /Надію, і

Віру, й Любов. – М.Ткач);

Для відокремлення групи підмета від групи присудка (І блідий місяць /на ту

пору /із хмари де-де виглядав. – Т.Шевченко);

Для виділення додатка (або групи додатка), який знаходиться після присудка

(Стачає у тебе / і хліба, і солі / і спілого колосу в орному полі… - А.Малишко);

Для виділення обставинних слів (Дуби ростуть / поволі, неквапливо. -

М.Рильський; Пізно увечері, а то й уночі / Нестор Іванович виходить надвечір і споглядає

зоряне небо. – Є.Гуцало);

Для виділення порівняння в орудному відмінку (виглядав / колосом на

Глиняних ногах; почувалася / принцесою на горошині).

Основним контролером сили логічного наголосу, довжини логічної паузи є слух.

Інтонаційна виразність. Рухливим є таке мовлення, ритмічність, темп якого

Координується мовцем, вільно, невимушено переходить від повільного, розміреного до

Швидкого, стрімкого (плавність, навіть наспівність, легко переходить у стрімкість чи

Навпаки) і при цьому зберігається виразність та правильність вимови.

Гнучкість мовлення полягає в легкості, різноманітності підвищень чи знижень від

Основного тону, в змінах тембру відповідно до вимог – логічних і художніх – певного

Тексту.

Наголошуваність, темп і мелодія організовують мовлення і найвиразніше

Виявляються в інтонуванні не окремого слова, а групи слів, тобто у мовленнєвому потоці, в

Усному мовленні. Вони, звичайно, зароджуються в орфоепії, залежать від володіння

Орфоепічними нормами та їх варіантами. Наголошені склади завжди вимовляються

Повільніше, а ненаголошені – дещо швидше; це пояснюється силовим характером наголосу

І потребою “розгону” для його виповнення. Наголос, темп і мелодія залежать від

Раціональності (природної, тобто фізіологічної, і зумисної, цілеспрямованої) пауз, кількість

І довгота яких зумовлюється тривалістю (кількістю) звучання і смисловою функцією паузи.

Сила у мовленні – це його наголошуваність (динаміка), напрямок – це мелодія

Мовлення, швидкість – темп мовлення, зупинка – це паузи у мовленні. Паузи в мовленні на

Поиск по сайту: