Вільною від суперечностей, він повинен відстоювати лише одну точку зору

Закон виключеного третього наближений до закону суперечності, але на відміну від

Нього відноситься лише до однієї групи суджень - протилежних. Це такі судження, що

Заперечують одне одного і між якими немає середнього. Закон виключеного третього

Формулюється так: з двох протилежних суджень одне істинне, друге хибне, а третього

немає. Ще Платон проілюстрував цей закон так: "Людина не може одночасно бути

здоровою і хворою".

Дотримання закону виключеного третього також, як і закону суперечності,

Забезпечує послідовність і принциповість мислення. Якщо виявлено, що одне з

Протилежних суджень істинне, то друге треба визнати невірним І навпаки. Третього_______,

Середнього між протилежними судженнями немає.

Закон достатньої підстави проголошує: кожна вірна думка повинна бути

Обґрунтована іншими думками, істинність яких доведена практикою людини. Таким чином,

Коли в промові ми щось доводимо, в чомусь переконуємо аудиторію, ми не повинні бути

Голослівними, ми зобов'язані обґрунтувати наші положення, довести їх істинність. Закон

Достатнього обґрунтування вимагає доказовості, зв'язку будь-якої думки, будь-якого

Положення, що висувається в промові, з дійсними фактами, прикладами з реального життя,

А також з науково-обґрунтованими законами і теоретичними основами.

Отже, ми розглянули чотири закони логіки. Коротко вимоги Цих законів до оратора

можна сформулювати наступним чином:

Виступ оратора повинен бути ясним, чітким, конкретним. Оратор не повинен

Використовувати туманні, двозначні Розмірковування, перескакувати з однієї думки на

Іншу.

Оратор повинен бути послідовним, не припускатися суперечливих думок і виразів,

Принципово і послідовно відстоювати Усунуте ним положення чи точку зору.

З. Всі висунуті положення повинні бути обґрунтовані, спиратися на дійсні факти,

Приклади з реального життя, науково обґрунтовані істини.

Звичайно, працюючи над промовою, разом з чисто свідомим, логічним рішенням ми

часто діємо інтуїтивно, знаходимо вдалий "хід" чи прийом якось раптово, несвідомо. Але це

Не відбувається само по собі. Це просвітлення завжди є результатом тривалого підсвідомо-

Інтуїтивного мислення, яке раптово переходить у свідомість.

Суперечка як предмет еристики. Учасники суперечки

Термін "еристика" має давню історію. Він походить з грецької та означає "мистецтво

суперечки". Спочатку під "еристикою" розуміли звід прийомів, якими потрібно

Користуватися в спорі, щоб одержати перемогу. У наш час значення цього терміна дещо

Змінилося. Його визначають так.

Еристика - це напрям досліджень, мета яких полягає в розгляді різноманітних

Характеристик (логічних, семіотичних, психологічних тощо) такого складного

Комунікативного процесу, як суперечка.

Отже, предметом вивчення еристики є суперечка.

Суперечка - це комунікативний процес, у якому наявне активне ставлення до точки

Поиск по сайту: