Функція полягає у можливості предмета представляти собою (заміщувати) щось для когось

Сам знак – це певний матеріальний об'єкт, який може бути сприйнятий органами чуття» (С.

В. Семчинський).

М. П. Кочерган дає таке визначення знака: «Знак – матеріальний, чуттєво

Сприйманий предмет, який є представником іншого предмета і використовується для

Отримання, зберігання і передачі інформації».

Отже, знакам властиві такі ознаки:

1) матеріальність (його можна бачити, чути, тобто сприймати органами чуттів);

2) використання його для позначення чогось, що перебуває поза ним;

Інформативність.

Знаки, пов’язані спільною функцією чи метою, утворюють знакові системи. Своє

значення знак отримує лише в певній знаковій системі. Так, наприклад: знак «!» у

пунктуації означає «знак оклику», у математиці – «факторіал!», у дорожній сигналізації –

«небезпечна дорога». Звичайно ж, поза системою він не буде знаком.

Наука про знаки та системи знаків (гр. semeion – знак, «знак» – від осн. слова

«знати») називається семіотикою. С. В. Семчинський дає таке визначення семіотики:

«Семіотика – це наука про різні знакові системи, використовувані в людському суспільстві

Для передачі інформації, і про закономірності їх функціонування».

Те, що слова людської мови становлять для людей знаки, які позначають факти та

Явища об’єктивної дійсності, розуміли вже давні греки «Слово – це знак», – зазначав

Римлянин Аврелій Августин (354 – 430 рр. після н. е.). Знак має дві сторони: 1) означальну

(res signans), 2) означувану (res signata). Цю ж думку підтримав Ф. де Соссюр. Для нього

Було зрозумілим, що спілкування людей (комунікація) здійснюється завдяки мовним знакам

І ці знаки мають дві сторони (за Августином). Ф. де Соссюр специфіку мови вбачав у тому,

Що мова як система знаків уподібнюється до інших знаків (письмо, азбука для глухонімих,

Символічні обряди, форми ввічливості, військові сигнали тощо).

Мова є однією зі знакових систем. У системі всіх цих знаків вона є найважливішою.

Характеризуючи мовні знаки, Ф. де Соссюр виділив такі три їх властивості: 1)

Довільність, 2) лінійний характер позначаючого, 3) змінність. Знаки функціонують у рамках

Суспільства. Науку, що досліджує систему знаків, Ф. де Соссюр назвав семіологією (вона

Повинна відкрити закони, що ними керується система всіх типів знаків. Учений

Підкреслював, що семіології як науки ще немає, хоча вона і має всі права на існування.

Основою її стануть закони, відкриті семіологією).

Лейбніц зробив крок уперед до створення науки про знаки. Він винайшов

«універсальне числення» (згодом це стало основою математичної логіки). Фундатором

семіотики став американський філософ та математик Чарльз Сандерс Пірс (1839–1914) –

Сучасник Ф. де Соссюра.

Ч. С. Пірс вважав, що теоретично можливе існування 59049 класів знаків, які можна

поділити на три основні типи:

Знаки-копії або іконічні знаки (засновуються на наявності певної спільної

властивості чи властивостей у знака і денотата), напр.: фотографія;

Знаки-індекси або знаки-прикмети (засновуються на певній сумі знака і денотата),

Поиск по сайту: