|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Різних звукових формах, не змінюючи їх значенняНайпоширенішим і найвиразнішим у цьому плані є чергування такі: 1. Між приголосним вживаються [і], [у] (день і ніч, був у нього), між голосними – [й], [в] (думаю й аналізую, прийшла в агентство). У пришвидшеному темпі мовлення після слів, що закінчуються на голосний, [і], [у], як правило, змінюються на [й], [в]. 2. Перед словами, що починаються з [й], [я], [ю], [є], [ї], сполучник [і] здебільшого зберігається (ішов і їхав, дитсадок і ясла). Щоб не було нагромадження звуків [й], у цих Випадках може бути сполучник та. 3. Якщо попереднє слово закінчується на голосний, а наступне починається з [в] Зберігається прийменник у (були у відпустці, зайшли у вагон). Якщо попереднє слово закінчується на голосний, а наступне починається на голосний, зберігається [в] (зустріч в ефірі, спад в економіці, порядок в установі). На початку речення (абзацу) завжди вимовляється (і пишеться) у. Лише перед голосним вживається [в], а не [у]: В університеті розпочалася наукова конференція. На Початку речення (абзацу) сполучник й взагалі не вживається. 6. Після паузи найчастіше вживаються [і], [у], особливо якщо ця пауза служить для Смислового виділення слів, що йдуть за нею. Наприклад: Усна форма літературної мови має Лише один стиль – розмовний. У писемній мові виділяють: науковий, офіційно-діловий, Публіцистичний, художній стилі. Не чергуються у – в, і – й у словах іншомовного походження, а також у тих українських словах, у яких при зміні звуків змінюються значення (вправа –управа, вклад – Уклад, вдача – удача). Якщо сполучник і служить для зіставлення двох понять, то чергування і з й не Буває: теорія і практика, мир і дружба, мова і нація. Милозвучність українського мовлення забезпечують варіанти слів, що активно Використовуються в живому спілкуванні (як і в письмі): більше – більш, менше – менш, Знову – знов, сталося – сталось, червоному – червонім, хоча – хоч, же – ж, би – б та багато Інших. Це стосується і давального відмінка іменників чоловічого роду на -у, -ю, -ові, -еві, - Єві: Бойко Іван Васильович – Бойку Іванові Васильовичу або Бойкові Івану Васильовичу. На усне ділове мовлення активно впливає словниковий запас кожної людини. Він Змінюється протягом усього її життя: залежно від обставин одні слова переходять у Пасивний запас, інші з’являються в активному словнику, щоб знову повернутися в пасив. В Особистому словнику інтелектуальної, людини, яка багато читає й мислить над прочитаним, Постійно працює над собою, – десятки тисяч слів. У повсякденному спілкуванні ми Обходимося 2–3 тисячами слів. У офіційному спілкуванні до цього долучається значна Кількість слів ділової лексики, професіоналізмів тощо. Однак багатство словника ще не є ознакою високої мовної культури. Потрібно Навчитися точно, доцільно вживати слова залежно від ситуації мовлення (розмова по Телефону, прийом відвідувачів, нарада тощо). Як відомо, ділове мовлення характеризується частою повторюваністю мовних Засобів і служить, таким чином, середовищем, що сприяє виникненню мовних штампів, Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |