Давно хотів мати (чи В бібліотеці він знайшов книжку, яку давно хотів мати?)

Недоречне вживання дієприслівникових зворотів замість підрядних речень

Часу: Принісши цю книжку, йому дозволили взяти іншу. - Йому дозволили взяти іншу

Книжку, коли він приніс цю. Їй, повернувшись у село, обіцяли знайти роботу за фахом. -

Коли вона повернулась у село, їй пообіцяли знайти роботу за фахом.

Неправильне використання сполучних засобів у складних реченнях: Ці листи

Не лише поповнили матеріали шкільного літопису, а (треба а й) назавжди запали в юні

Серця. Завтра вдень невеликий та мокрий сніг (сполучник «та» зайвий). А якщо люди

Працюють з азартом, тим (треба то) багатша і красивіша їх держава. Ця людина дуже цікава,

Хоч (треба але) не всі про це знають.

Порушення смислового зв’язку (який досягається лексичним повтором,

вживанням займенників, “нанизуванням” речень) між окремими висловлюваннями у тексті:

Наші сусіди давно захоплюються виробами з лози. Вони (хто – сусіди чи вироби?) дуже

Гарні й усім, хто їх знає, подобаються.

Невміння поділити текст на логічні частини (на письмі – невміння виділити

Абзаци, які засвідчують етапи мислення, паузи у мовленні). Поява стилістичного дисонансу,

Який створюється недоречним вибором синтаксичних конструкцій (це т.зв. телеграфний

Стиль у розмовному і публіцистичному стилях або невмотивоване стягування в одне

складне речення групи закінчених речень), порівн.: 1. Ще можна добре продумати план

Екскурсії. Адже буде вона восени, коли в Карпатах сніг і мороз. Ми поспішили зі списками.

Не врахували вартість путівок. Тепер уже так і буде. 2. Якби я знала, що це буде так важко,

То почала б працювати над темою раніше, бо я зволікала, а час не жде, тепер треба

Поспішати, а роботи й без цього багато, і ніхто її за тебе не зробить або зробить не так.

Відсутність у тексті чіткої тричленної структурної побудови (вступу, основної

Частини, висновків) або інформативна недостатність якоїсь частини.

Як бачимо, більшість причин має лінгвістичну основу – з’ясовується, як логіка

Викладу реалізується засобами літературної мови, зокрема її морфологічними та

Синтаксичними ресурсами. Проте й екстралінгвальні чинники не другорядні.

Інтелектуальний розвиток, навички слухати себе (контролювати своє мовлення), почуття

Міри щодо кількості мовлення – усе це теж сприяє логічності. Отже, щоб причина

Можливого алогізму не “спрацювала”, необхідно подбати про високу культуру мислення і

Про культуру спілкування.

Логічність – ознака кожного функціонального стилю літературної мови (як і

Діалектного, просторічного мовлення), проте в кожному різновиді мовлення вона має не

лише загальні, а й специфічні ознаки. Наприклад, у науковому стилі логічність “відкрита” –

У ньому ми наче простежуємо хід пізнавальної діяльності мовця (ученого) від вихідної

Позиції до результатів пошуку і навіть їх перспектив. Співрозмовник стає учасником

Доведення істини. Тому тричленна композиція наукового тексту – це закон, який вимагає

Поиск по сайту: