Свідомо вводити в оману інших людей і при обґрунтуванні власної позиції слід виходити з

Того, що визнає співрозмовник.

Думку Сократа про даремність софістичної риторики розвинув у своїх діалогах

відомий давньогрецький філософ Платон (427-347 рр. до н. е.). Зокрема цим питанням

присвячені його роботи "Горгій" та "Федр". У "Горгії" представлена, головним чином,

Критика існуючої риторики. Платон вустами Сократа говорить про те, що риторика – це

Марево однієї з частин мистецтва політики.

Софістичній риториці Платон протиставляє справжнє красномовство, що

ґрунтується на справжньому знанні й тому доступне тільки філософу. Крім того, в

Творчості Платона вже можна побачити осмислення риторичного трикутника: оратор -

промова - аудиторія. Зокрема, у діалозі "Федр" відмічається, що, по-перше, для ритора,

Який впливає насамперед на душу слухачів, важливим є знання видів душі. По-друге,

Важливим є також знання властивостей кожного з видів промов, як вони впливають на того

Чи іншого слухача. По-третє, Платон пише й про доречність, що стосується як моменту

Виступу перед аудиторією (оратор повинен знати, коли слід виступати, а коли слід

Утриматись), так і засобів підвищення впливовості свого виступу (коли слід застосувати

Стислість, жалісливість, запальність тощо). Щодо членування промови, то тут виділяються

Такі частини: вступ, розповідь із вміщеними в ній свідченнями, докази, правдоподібні

Висновки.

Однак головне, чим повинен володіти ритор, – це знання. Мистецтво пізнання

Складається, на думку Платона, з двох частин: вміння звести до однієї загальної ідеї всі

розрізнені поняття і вміння розділити все на види. Таке мистецтво у діалозі "Федр"

Називається ще діалектикою.

Таким чином, найважливішою думкою Платона, яка справила велике значення для

Подальшого становлення ораторського мистецтва як теоретичної та практичної дисципліни,

Було те, що завдання оратора полягає не тільки в переконанні, тобто однобічному впливу на

Аудиторію, але й у пошуку істини. З іншого боку, видатний давньогрецький філософ

Відкинув досить продуктивне для практики ораторського мистецтва положення софістів про

Те, що кожна людина може мати свої переконання.

Освітня система Ісократа

Взагалі після виступу Платона проти риторики, що було моментом найвищого

Загострення ворожнечі між риторикою та філософією, в IV ст. до н. е. намічаються

Тенденції до примирення цих двох наук. У царині ораторського мистецтва це виразилось у

Творчості Ісократа, а в царині філософії - в творчості Аристотеля. За переказами, вони не

Дуже прихильно ставились один до одного.

Ісократ (436-338 рр. до н. е.) був учнем Горгія і прямим спадкоємцем софістичної

Освітньої системи. У 392-352 рр. до н. е. Ісократ створює школу красномовства. Навчання в

Цій школі тривало 3-4 роки, коштувало дорого (приблизно 1000 драхм) і було доступним

Тільки заможним людям.

Створюючи школу, Ісократ розглядає риторику як синонім знання, яким можна

Поиск по сайту: