|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Завершення через часову екстраполяцію передбачає розгляд того, чим предмет будезавтра. Промова ґрунтується на загальній схемі: "чим був об'єкт учора - чим він є сьогодні - чим він буде завтра". Слід підкреслити, що така схема підходить до повідомлень майже на Будь-яку тему. Завершення через просторову екстраполяцію передбачає введення нових об'єктів для Кращого засвоєння предмета промови. Ці об'єкти можуть бути подібними або контрастними До предмета промови. Прикладом завершення через розгляд перспективи може бути промова Ф. Рузвельта, виголошена ним 6 січня 1942 року: "Ніякий компроміс не завершить цей конфлікт. Ніколи не можна досягти Задовільного компромісу між Добром і Злом. Тільки тотальна перемога може винагородити прихильників толерантності і пристойності, свободи і віри". Третій прийом (апелювання) Полягає в тому, що оратор намагається емоційно завершити свою промову та Вплинути на почуття аудиторії. Найчастіше використовується тоді, коли людина Намагається сформувати у слухачів намір певним чином діяти. У завершеннях такого типу Не рекомендується: надто підкреслювати дистанцію між оратором та аудиторією, Характеризувати слухачів (особливо негативно), домагатися згоди аудиторії, протиставляти Окремі групи слухачів між собою, примушувати аудиторію до відповідей на прямо поставлені запитання. Прикладом апелювального завершення може бути промова У. Черчилля "Час дерзати і вистояти": "Значить - до справи, в бій, до праці: кожний по своїх силах, кожний на своєму місці. Вступайте до армії, пануйте в повітрі, рухайте потік озброєнь, топіть німецькі підводні човни, Виловлюйте міни, оріть землю, будуйте кораблі, охороняйте вулиці, доглядайте поранених, Підбадьорюйте тих, хто занепав духом, і шануйте відважних. Вирушимо всі разом уперед, по всіх Частинах імперії, по всіх закутках Острова. Не можна втрачати жодного тижня, жодного дня, жодної години". Вибір того чи іншого прийому завершення диктується конкретними умовами спілкування. Насамперед оратору слід зважити на мету промови. Для інформативних промов більше підходить Завершення через формулювання висновків, а для переконуючих - розгляд перспективи (як правило, Невтішної в разі відмови від певних дій) або апелювання. Крім того, тип завершення залежить і від Способу подання матеріалу в головній частині. Для історичного способу викладу, наприклад, Оптимальним буде завершення як розгляд перспективи. Останні фрази завершення мають бути ретельно продумані оратором, адже вони сприяють Закріпленню того враження, яке склалось в аудиторії під час всієї промови. В межах ораторського Мистецтва встановлені певні загальні прийоми завершення, що підходять до промов на будь-яку тему: - цитата; - ілюстрація; - подяка аудиторії, яка має вигляд розгорнутого компліменту. При виборі прийому Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |