|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Тільки закінчення у (Львову, Турчину, Глібову, Шваччину)Дуже часто в документах трапляється помилка: іменники на позначення неживих Предметів дехто відмінює так само, як і назви живих предметів. Наприклад: На виставку ретроавтомобілів відправили «Москвича–401»… Екіпаж потопив «Варяга» у Чемульпо… «Оживлювати» неживі предмети не слід. Це характерно для розмовно-професійного Мовлення. Тому слід писати: На виставку ретроавтомобілів відправили «Москвич– 401» Тощо. Іменники-назви істот у знахідному відмінку завжди мають закінчення, співвідносне з Формою родового: нема батька – знайти батька; в іменниках – назвах неістот форма Знахідного збігається з формою називного: читати твір, знайти газети. Але не завжди Граматичні ознаки істот/неістот і реальний зміст слів відповідають один одному. Наприклад: іменники народ, плем’я, стадо, табун, полк, загін, що називають певну кількість Людей, тварин, не позначають живі предмети. І тому треба писати й говорити: побачити Табун, полк, загін. У родовому відмінку множини іменники жіночого роду мають закінчення -ей (статей, сімей, свиней, галузей, доповідей, ескадрилей, подорожей) та нульове: гривня – Гривень (грошова одиниця), гривна – гривен (прикраса), доріг, дач, книжок. Не слід плутати відмінкові закінчення іменників у місцевому відмінку множини з Давальним множини: полям (Д. в.) – на полях (М. в.), садам – у садах, подвір’ям – на Подвір’ях, вулицям – на вулицях, лісам – у лісах. Вислови «читати по складам», «ходив по кімнатам», «по нашим підрахункам» Ненормативні. Відповідно до норм української граматики (прийменник по виражає Просторові відношення) треба казати «читати по складах», «ходив по кімнатах», «за Нашими підрахунками». Прикметник У діловому стилі кількісно переважають відносні прикметники (дерев_______’яний, літній, Ринковий, осінній, шкільний, шкіряний, гречаний тощо). Якісні прикметники вживаються Значно рідше. При утворенні ступенів порівняння від якісних прикметників перевагу надають аналітичним (двослівним) формам: широкий – більш широкий, важливий – Найбільш важливий. Творення аналітичної форми ступеня вияву ознаки відбувається за допомогою слів Більш, менш, значно, далеко, надто, дуже, найбільш та ін.: більш відомий, далеко кращий, Найбільш прийнятний. Присвійні прикметники на -ин-, -ів-, -ов-, -ськ- (-ий) у діловому мовленні Використовуються рідко, їх витісняють словосполучення з іменниками: будинок батька, Повість Шевченка, права людини. Присвійні прикметники, утворювані від імен та прізвищ (Лесина, Маріїна, Гордіїв, Лучин, Парасчин, Бенедиктова та ін.) мають розмовне Забарвлення. Рідко використовуються і присвійні прикметники типу зміїний, бджолиний, Письменницький, заводський, інститутський, профкомівський. У відносному значенні вони Вказують на родову ознаку характерну групі осіб чи тварин. При використанні присвійних Прикметників слід ураховувати зазначені вище стилістичні та смислові відтінки. У деяких Текстах вони виконують особливі функції. Наприклад: Ця студентська робота мені не Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |