Не звинувачуйте аудиторію в неуцтві або інших гріхах і не поводьтеся з нею

зверхньо. Не пояснюйте слухачам загальновідомі речі. Не кажіть: "Дозвольте мені пояснити

значення слова "гомеопатія" тим із вас, хто не знає, що це таке..." або "Мешкаючи тут, ви,

звичайно, не знайомі з новітніми досягненнями в цій царині.".

Не перестарайтеся в бажанні виглядати скромним і без необхідності не

вибачайтеся. Не кажіть: "На жаль, я не є знавцем у цій галузі, але..." або "Я розумію, що те,

про що я зараз говорю, не так важливо, але.".

7. Запобігайте постійного повторення фраз "на завершення", "підсумовуючи все

вищесказане" тощо. Тільки якщо ви дійсно підійшли до завершальної частини виступу,

кажіть: "На завершення" або "З вищенаведеного можна зробити такі висновки.".

Не закінчуйте свій виступ на півслові. Промова повинна закінчуватися чітко

окресленою завершальною частиною. Останні фрази типу "ось, напевно і все, що я хотів

сказати" або "мабуть, я на цьому завершу свій виступ" впливають на слухачів негативно".

У цілому специфіку риторичного підходу до аргументації Ф. ван Єємерен і Р.

Гроотендорст визначають таким чином. По-перше, це спрямованість аргументації на певну

Аудиторію. Тобто ефективність моделей аргументації розкривається стосовно тих людей,

Яких потрібно у чомусь переконати. По-друге, раціональні стандарти прийняття аргументів

Прирівнюються до тих, які превалюють у певному суспільстві. Тобто аргумент вважається

Прийнятним, якщо він схвалюється аудиторією. По-третє, це встановлення ефективності

Різних моделей аргументації. Тобто вивчаються різноманітні прийоми, які в певному

Контексті впливають на зміну думок аудиторії. Звідси випливає приписуючий характер

Риторичного підходу, що виявляється у вказівці напрямів, коли _______на яскравих прикладах і

Багатократному повторенні можна навчити досягати успіху в публічних виступах.

Фахівці у галузі теорії аргументації також підкреслюють необхідність синтетичного

підходу до її вивчення:

"Хоча аргументація - це явище використання мови, ясно, що її не можна адекватно

Розглядати тільки за допомоги дескриптивної лінгвістики (як, здається, вважають дослідники

Розмовної мови). У такому випадку не всі нормативні аспекти міркування будуть прийняті до уваги,

І це призведе до теорії аргументації, яка не зможе дати критичну оцінку прийнятності аргументів. З

Іншого боку, аргументація не може розглядатися тільки за допомоги нормативної логіки (як

Вважають багато авторів підручників з логіки). У такому випадку не всі дескриптивні аспекти

Аргументації, які використовуються в повсякденному мовленні, можуть бути прийняті до уваги, і як

Наслідок, не буде зрозуміло, чи має таким чином створена теорія аргументації яке-небудь

відношення до реальності".

Отже, неориторика в цілому являє собою певне поєднання традиції Арістотеля та традиції

Поиск по сайту: