Посаді адміністратора, може неправомірно використовувати канцеляризми й поза діловим

Стилем; науковці іноді зловживають іншомовними термінами; людина нестримана може

Подеколи, у стані афекту, вдатися до лайливих слів і виразів; невиправдане прагнення бути

“не таким, як усі” штовхає деяких письменників на використання лінгвістичних раритетів,

Глибинних діалектизмів, псевдонеологізмів та ін.; трапляється й невиправдане

“панібратське” вживання просторічних слів.

Просторічні слова звичайно мають знижений (згрубілий, іронічний) колорит, тому

Вони властиві розмовно-оповідним різновидам мовлення, відзначаються невимушеністю,

“вільністю_______” вживання. Порівн. розмовні: біганина, бідолаха, буча, брехун, гавкати,

Ушкварити і просторічні, експресивно різкіші: скиглити, рачкувати, насобачитись,

Халамидник, заберись геть (зникни), на радощах (піти в кіно) та ін. Якщо в розмовному

(зниженому) мовленні такі слова, з причини своєї експресії, закладеної у змісті, можуть

Вживатися, або у стилі публіцистичному – зрідка, з виразною стилістичною метою, то в

Діловому і науковому стилях вони недопустимі.

Жаргонізми функціонально близькі до просторічних слів, проте тісніше пов’язані з

Певною соціальною групою людей, з соціальним середовищем. Вживання їх у літературній

Мові може бути виправдане лише особливим стилістичним завданням: стилізацією чи

Індивідуалізацією мови дійових осіб (бурсацький жаргон у творах С.Руданського,

Злодійське арго у творах І.Микитенка). Напр.: збацати (станцювати), охмурити (викликати

Почуття симпатії), стибрити (вкрасти), лажа (неприємність), бакс (долар), лимон (мільйон),

Загнати (продати), тачка (автомобіль) та ін. Хоч жаргон є переважно явищем

скороминущим, але він усе ж може залишити (і часто залишає!) слід у мовному розвитку

Людини – звикнувши до вульгарно невимушеного, стилістично неохайного мовлення,

Людина не виробить навичок стежити за своїм мовленням і не помічатиме вад у інших, а

Отже, не зможе передати своїм співрозмовникам ні багатства, ні краси мови.

Діалектні лексеми (етнографічні, територіальні, соціальні діалектизми) сферою

свого застосування мають розмовний і художній стилі, хоч функції їх у цих стилях різні:

Понятійно-номінативна – у розмовному, художньо-зображувальна – в художньому

(відображення місцевого колориту, типізація характерів). Щоправда, процес переходу

Діалектної лексики в розряд літературно-нормативної ще триває, тому давати

функціональну оцінку таким словам треба з допомогою словників. Порівн. літ.:

Помешкання (квартира), помаранчі (мандарини), бараболя (картопля) та ін. Діалектизми в

Літературному мовленні частіше з’являються там, де діалект функціонує активніше.

Канцеляризми і професіоналізми поза властивими для них стилями (офіційно-

Діловим і професійно-виробничим) сприймаються не лише як стильовий дисонанс, а й як

Ознака бідності, неестетичності мовлення. Канцеляризми _______як штампи позбавляють мову

Поиск по сайту: