Невдалі прийоми початку промови. А саме: не варто розпочинати виступ з вибачень

Стосовно того, що ви не встигли підготуватись, що ви не заберете багато часу тощо. П.

Сопер цитує з цього приводу гумориста Джорджа Еді:

"Це вже остання справа - оголошувати прилюдно про свою неспроможність. Біда в

тому, що, може статися, це вдасться і довести"2.

Загальні характеристики першої частини промови можна окреслити таким чином:

Вступ має бути коротким та яскравим.

Головна частина

Способи подання матеріалу

Після вступу оратор пропонує аудиторії той матеріал (тези, аргументи), який було

Відібрано на етапі інвенції. Загальна мета головної частини - це обґрунтування тез оратора.

Якщо говорити більш точно, то завданням тут виступає подання цих доказів слухачам

(адже для себе людина вже обґрунтувала тези).

В головній частині інколи виділяють такий окремий компонент, як оповідання (від

лат. "narattio" - "виклад"). Важливого значення ця частина набуває в судових промовах,

Коли подається загальна картина правопорушення. Щодо інших типів промов, то

Оповідання в чистому вигляді знайти буває дуже важко.

Залежно від характеру впорядкування підібраного на етапі інвенцї матеріалу, він

може подаватися шляхом:

- природним;

- штучним.

Природний_______, або історичний, шлях подання матеріалу характеризується лінійністю та

Найменшим втручанням оратора у виклад.

Найбільш яскраво суть цього шляху виразив давньоримський оратор Катон

Старший: Rem verba sequentur ("Слова підуть слідом за предметом").

Матеріал викладається в хронологічній послідовності крок за кроком від більш

Ранньої події до більш пізньої. Цей спосіб зображує події так, як вони відбувались у

Реальній дійсності. Роль оратора в таких випадках подібна до ролі літописця (головне - не

Забути, що за чим відбувалось). Перевагою історичного способу є прозорість такого

Подання матеріалу для аудиторії. Він легко сприймається, запам'ятовується, не викликає

Напружень думки.

Природний шлях викладу рекомендують використовувати у промовах, мета яких

Полягає в інформуванні аудиторії.

Штучний шлях викладу характеризується ієрархічністю, коли оратор сам

Впорядковував певний матеріал, при цьому він міг порушувати хронологію, ставити

Наслідки перед причинами тощо.

Подібне впорядкування матеріалу вимагає від оратора досить високого рівня

Майстерності, адже в таких випадках аудиторія є досить вимогливою. З іншого боку,

Слухачам теж доводиться докладати певних зусиль для того, аби вичленити людину з її

Промови, тобто розібратися, де самі факти, а де - робота оратора з фактами.

Штучний шлях реалізується трьома способами:

- дедуктивним;

- індуктивним;

- компаративістським.

Слід підкреслити, що ці назви є дещо умовними. Наприклад, дедуктивний спосіб

Викладу зовсім не означає, що в основу аргументації були покладені дедуктивні міркування.

Оратор для себе вже обґрунтував певні положення, тепер він обирає порядок представлення

Поиск по сайту: