|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Вони не руйнують загальної етики тексту, коли справді привносять у нього нові, точнішіСемантичні чи експресивні відтінки: добре лише те слово, без якого ні мовець, ні його Слухач у даній ситуації спілкування обійтися не можуть. Неабияка роль у досягненні точності мовлення належить порядкові слів. Адже він Регулює функції слів, розставляє логічні акценти у фразі. Порядок слів допомагає Відрізнити суб’єкт від об’єкта, якщо називний і знахідний відмінки слів – їх назв Виражаються однаково (Добро рухає суспільство), суб’єкт від предиката, якщо обидва вони Виражені іменниками або інфінітивами (Жити – Вітчизні служити). Порядком слів Досягається смислова та інтонаційна відокремленість (а отже, актуалізація) членів речення (Він, зачарований, не міг відвести погляду від озера). Від порядку розташування у реченні (фразі) залежать смислові зв’язки вставних слів і т.д. (порівн.: він, напевно, знає; він знає Напевно). Мають своє місце в реченнях дієприкметникові звороти – стоять перед або після Означуваного слова, або означуване слово вводиться в середину зворота (порівн.: Факти, Наведені в акті, підтвердились. Факти підтвердились, наведені в акті. Наведені в акті факти Підтвердились). Отже, точність однозначна, одноваріантна, у ній співвідноситься мова з реальною (і Художньою) дійсністю, на відміну від правильності, яка визначається нормою або її Варіантом, правилом чи одним із його винятків. Логічність мовлення У розмовно-побутовому мовленні нерідко чуємо такі фрази: “О, це логічно!”, “Що ти?! Це ж не логічно!”. І розуміємо, що в другому випадку йдеться про щось не до кінця Продумане, про неврахування причинно-наслідкових зв’язків, про недоречність, тобто про Невідповідність між думкою, висловленою засобами мови, і фактом об’єктивної дійсності. Як відомо, процес мовленнєвої діяльності має три рівні: розумовий - мислетворчий (йому властиві автоматизм та імпровізація), лексико-граматичний і фонологічний, адже в Діяльності свідомості людини відбувається творення, розподіл, обмін, сприйняття знань. Звичайно, у кожної людини ці процеси відбуваються по-різному, залежно від схильності до Інтелектуальної діяльності, рівня знань, специфіки особистого досвіду, характеру Практичної діяльності тощо. Отже, логічний – це розумовий. Словники дають такі тлумачення слова логічний. Стосується до логіки (науки про закони і форми мислення). 2. У якому є внутрішня Закономірність: розумний, послідовний. Або ще: 1. Стосується до логіки, відповідає законам логіки (рос. логический). 2. Правильний, послідовний, обґрунтований, відповідає законам логіки (рос. логичный). Логічність як ознака культури мовлення формується на рівні мислення - мова- Мовлення, залежить від міри володіння прийомами розумової діяльності, знання законів Логіки і базується на знаннях об’єктивно-реальної дійсності, тобто перебуває в тісному Зв’язку з точністю. А звідси практичний висновок: погане мовлення є, перш за все, Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |