|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Розгорнутою відповіддю)? Протягом трьох років в Україні розроблялася модель, якапередбачала їх використання. Ситуація з відкритими запитаннями нагадує випадок "чемодану без ручки" - і нести важко, і викинути шкода. Три роки тривали експерименти з відкритими запитаннями. Кінця справи не видно: дуже б хотілося залишити творчі завдання В тестах, але як їх перевіряти, як оцінювати, як забезпечити єдність при оцінюванні? У Польщі з цими проблемами намагаються впоратися вже понад десять років, інші країни з Самого початку відмовилися від відкритих запитань (розуміючи під тестовими завданнями Тільки такі, правильність відповідей на які може перевірити комп'ютер) і зосередилися на Вдосконаленні форматів та змісту тестових завдань. У 2006 році в українській моделі ЗТ (зовнішнього тестування - Авт.) пропонується використовувати тільки закриті запитання, передбачається тільки комп'ютерна обробка результатів тестування (сканування з подальшим оцінюванням)" (С. Раков. "Тестування випускників 2006 року". У цьому фрагменті застосовано непряму апагогічну аргументацію. Використання Тільки закритих запитань в тестах (теза) обґрунтовано через наведення аргументів, які Показують неприйнятність відкритих запитань. У даному випадку положення про Використання в тестах відкритих запитань є антитезою для положення про використання в Тестах тільки закритих запитань. Поняття про критику та її види Як було наголошено вище, знання структури та видів аргументації дає можливість оратору побачити "слабкі місця" і грамотно розкритикувати положення інших людей. Дійсно, ораторська промова не народжується у вакуумі. Існують інші думки щодо Досліджуваного предмета, а оратор повинен переконати аудиторію у правильності саме Своєї позиції. Навіть якщо ці думки явно не виражені, оратор може сформулювати їх, Ввести у свою промову й показати їх неспроможність. На сьогоднішній день термін "критика" (від грец. - мистецтво розрізняти) має Декілька значень. Наприклад, цим терміном позначають такі висловлювання, які містять Негативну оцінку думок чи дій певних людей, або виявляють недоліки в думках чи вчинках Інших людей. У межах тієї концепції ораторського мистецтва, яка викладається у даному посібнику, поняття "критика" можна визначити таким чином: Критика - це обґрунтування неприйнятності певної аргументації. У літературі з логіки більш уживаним щодо подібних процесів є термін "спростування". Однак в ораторській діяльності така процедура майже не зустрічається. Справа в тому, що спростування - це обґрунтування логічними засобами (переважно у Формі дедуктивних міркувань) хибності тези за допомогою істинних аргументів. Побудова критики передбачає наявність певної аргументації. Залежно від того, на який структурний компонент буде спрямована критика, розрізняють такі її види: • критика тези; • критика аргументів; • критика форми. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.) |