Із-за обсягу самого предмета, а про власні похвали цього останнього поговоримо ширше в

самій праці"2.

Курс Ф. Прокоповича складається із десяти розділів: Книжка І. Подає загальні

Вступні настанови. Книжка ІІ. Про підбір доказів і про ампліфікацію. Книжка ІІІ. Про

Розташування матеріалу. Книжка ГУ. Про мовностилістичне оформлення. Книжка V. Про

Трактування почуттів. Книжка УІ. Про метод написання історії і про листи. Книжка УІІ.

Про судовий і дорадчий рід промов. Книжка УІІІ. Про епідиктичний, або прикрашувальний,

Рід промови.

Книжка IX. Дещо про священне красномовство.

Книжка X. Про пам'ять і виголошування.

Ф. Прокопович розглядає визначення ораторського мистецтва, які пропонувались

Різними античними авторами, і вважає найбільш вдалим таке визначення, яке належить

Квінтіліану. Тобто ораторське мистецтво - це вміння добре говорити. Метою оратора, на

Думку українського ритора, є переконувати мовою, а завданням так складати промову, щоб

вона переконувала слухачів. Це положення Ф. Прокопович конкретизує таким чином:

"Аби досягти цього оратор повинен винаходити те, що найбільше сприяє справі: він

Повинен винайдене викласти у відповідному порядку, має сам те оформити добре

Підібраними словами, найкращими реченнями і формами речень і слів, обов_______'язково це все

Запам'ятати і, нарешті, виголосити усно, пристосовуючи до мови жести і рухи. Через те

Завдання оратора є, задовольнивши всі ці умови, винаходити, розкладати, мовно

оформляти, охоплювати в пам'яті і виголошувати"2.

Таким чином, риторичний курс українського професора побудовано за античними

Зразками і докладно висвітлює етапи ораторської діяльності.

У цілому концепція ораторського мистецтва, яку пропонує Ф. Прокопович, прагне

Певним чином поєднати традиції Арістотеля та Квінтіліана. Адже промова оратора повинна

не тільки переконувати, показувати, що відповідь на важливі питання є правильною. Вона

Повинна також викликати почуття насолоди у слухачів. Завдання оратора полягає не тільки

В тому, щоб інформувати, а й зворушити аудиторію. Тлумаченню почуттів присвячена ціла

Книжка в курсі ораторського мистецтва. Діяльність оратора оцінюється передусім тим,

Наскільки ефективною була його промова.

Крім того, український ритор докладно розбирає різні види промов і дає поради

Щодо їх написання. Зокрема, книжки VI-IX присвячені висвітленню саме цих питань.

Ораторське мистецтво постає як нормативна дисципліна, що встановлює певні правила,

Якими повинен керуватися оратор при підготовці того чи іншого виду промови.

У 1716 р. російський цар Петро I запрошує Ф. Прокоповича до Петербурга.

Український професор стає главою "Ученої дружини", найближчим радником Петра I з

Питань освіти й церкви, теоретично обґрунтовує його реформи.

Слід відмітити також указ Петра І 1724 р., який вплинув на розвиток практичного

красномовства:

"Панам сенаторам... заборонити промову читати по папірцю, токмо своїми словами,

щоб дурість кожного всім явна була"1.

Поиск по сайту: