Думки щодо особливостей знака були висловлені Дж. Локком, Т. Гоббсом, Г. Лейбніцем

Як певна наука семіотика виникає наприкінці XIX - початку XX ст. і розвивається

Двома напрямами.

Перший напрям представляють американські філософи й логіки Ч. С. Пірс (1839-

Та Ч. У. Морріс (1901-1978). Зокрема, у 1938 р. вийшла друком праця Ч. У. Морріса

"Основи теорії знаків", яка була першим систематичним викладом семіотики. Ч. Морріс

поділив семіотику на такі розділи:

• семантика - вчення про відношення знаків до їх об'єктів;

• синтактика - вчення про відношення між знаками;

• прагматика - вчення про відношення знаків до інтерпретаторів, тобто тих, хто

Користується знаковими системами.

Крім того, важливим є виділення двох типів значень знака:

• предметного;

• смислового.

Предметне значення - це той об'єкт, який позначається даним знаком.

Смислове значення - це сукупність суттєвих рис і властивостей предмета, який

Позначається даним знаком.

Другий напрям розвитку семіотики був започаткований швейцарським лінгвістом Ф.

де Сосюром (1857-1913). У роботі "Курс загальної лінвістики" (вона була впорядкована за

Конспектами тих лекцій із загального мовознавства, що читав Ф. де Сосюр у Женевському

Університеті в 1906-1907, 1908-1909, 1910-1911 рр., та його особистими записами)

Накреслювався проект семіології як науки, що вивчає життя знаків у житті суспільства.

Лінгвістика є лише частиною цієї науки. Вона вивчає мову як певну знакову систему.

Швейцарський лінгвіст пропонує для уникнення двозначностей замість термінів

"поняття" та "акустичний образ" використовувати відповідно терміни:

• позначене (сигніфікат);

• позначення (сигніфікант).

Позначене - це змістовий бік мовного знака. Позначення - це формальний бік

Мовного знака.

Саме таке розрізнення двох боків у знака суттєво вплинуло на розвиток

Лінгвістичної риторики. У деяких концепціях цього напряму замість термінів

"позначене/позначення" використовуються терміни "зміст/вираз".

Крім того, Ф. де Сосюр встановив два принципи лінгвістичного знака:

• довільність зв'язку між позначеним і позначенням;

• лінійний характер позначення.

Як було відмічено вище, саме становлення семіотики, центральним _______поняттям якої є

Поняття знака, та її міждисциплінарний характер суттєво вплинули на формування

неориторики. Відповідно, саму неориторику інколи тлумачать досить широко:

"Всього за десятиліття ораторське мистецтво, викладання якої в європейських

Університетах було остаточно згорнуто до кінця XIX ст., перетворилась у міжнародний... та

Міждисциплінарний науковий напрям, що зорієнтований на інтеграцію лінгвістики,

Семіотики, герменевтики та текстології. Займаючись аналізом дискурсивних (мовленнєвих)

Практик, які утворюють експериментальне поле семантичних досліджень, які мають справу

З процесами породження і функціонування смислу, ораторське мистецтво висвітлила ту

Обставину, що центральною проблемою гуманітарного знання стала проблема сигніфікації

як соціального та культурного феномена".

Поиск по сайту: