Пояснити справу, після цього з'ясувати предмет суперечки, потім довести те, на чому ми

Наполягаємо, нарешті відкинути заперечення; в кінці промови все те, що говорить на нашу

Користь, розгорнути й звеличити, а те, що за супротивника, похитнути й позбавити

Значення. Далі вчився я також правил прикрашання стилю: вони повідомляють, що

висловлюватися ми повинні:

• по-перше, чистою і правильною латиною;

• по-друге, ясно й виразно;

• по-третє, гарно;

• по-четверте, доречно, тобто відповідно до достоїнства змісту...".

Образ аудиторії. Подолання опору аудиторії

Аудиторія слухачів-це те, заради чого виникала й розвивалася риторика як наука і як

Педагогічна майстерність, заради чого красномовство сягало вершин словесного мистецтва,

а оратор працював у поті чола і "згорав" у полум'ї слави або безслав'я. Слухачі є першою

Рушійною силою для риторики і в риториці, як учні - для педагогіки і в педагогіці.

Слухачі бувають різні: за суспільною роллю, за фахом, за освітою, за віком, за

Мораллю, нахилами й уподобаннями, зрештою, за внутрішньою і зовнішньою готовністю

слухати чи ні, сприймати чи відхиляти оратора. Проте промовцю слід пам'ятати головне:

Слухачі завжди його судді в нетермінологічному, тобто фігуральному, значенні цього слова.

І постійним його завданням завжди має бути намагання досягти переваги над слухачами.

Те, що ми нині бачимо й чуємо безславних промовців, свідчить, що вони не прагнуть до

Перемоги над слухачами і не дбають так, як дбали про це оратори доби класичної риторики.

Аудиторія слухачів завжди конкретна, тому точних, безпомилкових приписів, як

Підкорити аудиторію, а тим більше подолати ЇЇ опір, не може дати жоден ритор. Однак є

Кілька чинників, на які вказували відомі оратори і які можна задіяти для досягнення цієї

Мети. Умовно можна виділити такі види аудиторії: прихильна, байдужа, ворожа (навіть

Агресивна) і комбінована, що поєднує в собі і прихильних, і байдужих (як писав Цицерон,

"в'ялих"), і ворожих слухачів.

В європейських риториках XVII ст. (за традицією Цицерона і Квінтіліана) поряд з

Ампліфікацією розглядали афекти як засоби створення настрою, впливу на душу слухачів.

Серед них виділяли пафос (гр. pathos, лат. affektus) і стос (гр. ethos, лат. moralis).

Оратор має передбачити, як не втратити прихильних, здобути байдужих, заспокоїти

агресивних. Цицерон вважав, що "вся міць і мистецтво красномовства полягають у тому,

щоб або заспокоювати, або збуджувати душі слухачів". Досягти цього може тільки той, хто

Розуміє людську душу і знає причини, які викликають спалах чи заспокоєння.

Що для цього потрібно ораторові? Насамперед глибокі знання, які є джерелом

Красномовства, освіта, гідна вільної людини, говірливість (бажання говорити), швидкість і

Стислість у нападі, який треба сповнити вишуканістю і благовихованням, і така ж швидка

Реакція, щоб самому відбити напад.

Важливою є здатність оратора швидко орієнтуватися, щоб не робити трагедії з

Поиск по сайту: