Фразеологічних ресурсів мови, з пасивного словника (архаїзми)

У розмовному мовленні синоніми різняться не лише ступенем метафоричності, а й

Різноманітнішою експресивністю, порівн.: йти - сунути – дибати – лізти – ледве ногами

перебирати – нога за ногою; сорочка – льоля; мовчки – без словечка – ані мур-мур, тихо –

ша. Нерідко синоніми виникають як евфемізми: померти – упокоїтись – навіки заснути –

Спочити – відійти – піти на той світ – життя скінчити; дурень – нерозумний – “не того ” – не

Всі дома – без клепки – без царка в голові – мішком прибитий.

Неточність виникає в тих випадках, коли слово вжите в приблизному значенні

(порівн.: “Я болію за команду “Динамо” – зам. вболіваю; “багатотомний збірник поетичних

Творів” – зам. зібрання; “футбольна команда не боялась цього противника” – зам. суперника

Та ін.).

Прагнення до точності й новизни в синонімії зумовлює появу перифраз (бавовна –

біле золото, радіація – невидима смерть, ліси-легені планети).

Як бачимо, точність може бути й предметно-понятійною, й емоційно-експресивною.

Емоційно-експресивна точність не стосується офіційного і наукового стилів, для інших

Стилів потрібні обидві форми точності. Щоб їх досягти, необхідно знати світ речей і світ

Людей, що без мови пізнаваними і засвоєними бути не можуть.

Омоніми (слова однакового звукового складу, але різного значення) становлять

Неабияку трудність у практиці слововживання, по-перше, тому, що точність їх застосування

Залежить від знання мовцем лексичного складу мови і від того, наскільки цим знанням

Відповідають знання слухача. Часто трапляється, що нам відоме одне слово відповідного

Звукокомплексу, а почувши цей звукокомплекс в іншому значенні, ми його просто не

Сприймаємо. Тому основною вимогою до тексту з омонімом є його чіткість, виразність,

Повнота інформації (достатність тексту не вимагає його багатослівності, навпаки, лаконізм

– найвища оцінка виразності тексту). Це важливо ще й тому, що багато омонімів виникло

Внаслідок розщеплення полісемії – віддалення значення слова від його вихідної форми,

Втрати зв’язку з нею. Порівн. клич – наказ, форма від кликати; клич – гасло, заклик; сіла

Людина і сіла батарейка; сів на землю хлопець – сів ґрунт і т.д.

Омоніми можуть застосовуватися як у діловому і науковому, так і в розмовному,

Художньому, публіцистичному стилях. Але в перших двох стилях вони не мають

Стилістичних функцій, а в інших можуть використовуватися зі стилістичною метою. Але в

обох випадках точність контексту є вимогою обов’язковою. Наприклад: Не гай часу! За

Селом темніє гай. “Гай-гай, дитино, аби ти не пошкодувала“. Пара закінчується о першій

п'ятнадцять. Пара має температуру 98°С. Пара ссавців була переселена в нові кліматичні

Умови (порівн. Добра пара – Гриць і Варвара).

Особливо уважним треба бути тоді, коли українська мова запозичила з іншої мови

Слово такого звучання, яке має питоме українське слово: щоб уникнути неточності (а часом

І ляпсусу), необхідно підготувати слухача до сприйняття цього слова. Напр. лава - вид

Поиск по сайту: