|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Фразеологічних ресурсів мови, з пасивного словника (архаїзми)У розмовному мовленні синоніми різняться не лише ступенем метафоричності, а й Різноманітнішою експресивністю, порівн.: йти - сунути – дибати – лізти – ледве ногами перебирати – нога за ногою; сорочка – льоля; мовчки – без словечка – ані мур-мур, тихо – ша. Нерідко синоніми виникають як евфемізми: померти – упокоїтись – навіки заснути – Спочити – відійти – піти на той світ – життя скінчити; дурень – нерозумний – “не того ” – не Всі дома – без клепки – без царка в голові – мішком прибитий. Неточність виникає в тих випадках, коли слово вжите в приблизному значенні (порівн.: “Я болію за команду “Динамо” – зам. вболіваю; “багатотомний збірник поетичних Творів” – зам. зібрання; “футбольна команда не боялась цього противника” – зам. суперника Та ін.). Прагнення до точності й новизни в синонімії зумовлює появу перифраз (бавовна – біле золото, радіація – невидима смерть, ліси-легені планети). Як бачимо, точність може бути й предметно-понятійною, й емоційно-експресивною. Емоційно-експресивна точність не стосується офіційного і наукового стилів, для інших Стилів потрібні обидві форми точності. Щоб їх досягти, необхідно знати світ речей і світ Людей, що без мови пізнаваними і засвоєними бути не можуть. Омоніми (слова однакового звукового складу, але різного значення) становлять Неабияку трудність у практиці слововживання, по-перше, тому, що точність їх застосування Залежить від знання мовцем лексичного складу мови і від того, наскільки цим знанням Відповідають знання слухача. Часто трапляється, що нам відоме одне слово відповідного Звукокомплексу, а почувши цей звукокомплекс в іншому значенні, ми його просто не Сприймаємо. Тому основною вимогою до тексту з омонімом є його чіткість, виразність, Повнота інформації (достатність тексту не вимагає його багатослівності, навпаки, лаконізм – найвища оцінка виразності тексту). Це важливо ще й тому, що багато омонімів виникло Внаслідок розщеплення полісемії – віддалення значення слова від його вихідної форми, Втрати зв’язку з нею. Порівн. клич – наказ, форма від кликати; клич – гасло, заклик; сіла Людина і сіла батарейка; сів на землю хлопець – сів ґрунт і т.д. Омоніми можуть застосовуватися як у діловому і науковому, так і в розмовному, Художньому, публіцистичному стилях. Але в перших двох стилях вони не мають Стилістичних функцій, а в інших можуть використовуватися зі стилістичною метою. Але в обох випадках точність контексту є вимогою обов’язковою. Наприклад: Не гай часу! За Селом темніє гай. “Гай-гай, дитино, аби ти не пошкодувала“. Пара закінчується о першій п'ятнадцять. Пара має температуру 98°С. Пара ссавців була переселена в нові кліматичні Умови (порівн. Добра пара – Гриць і Варвара). Особливо уважним треба бути тоді, коли українська мова запозичила з іншої мови Слово такого звучання, яке має питоме українське слово: щоб уникнути неточності (а часом І ляпсусу), необхідно підготувати слухача до сприйняття цього слова. Напр. лава - вид Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |