Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів

Для оцінки ефективності використання матеріальних ресурсів на практиці використовують систему узагальнюючих та часткових показників.

Узагальнюючими показниками ефективності використання матеріальних ресурсів є:

- матеріаловіддача;

- матеріаломісткість;

- коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягу виробництва і матеріальних затрат;

- питома вага матеріальних затрат у собівартості продукції;

- коефіцієнт використання матеріалів.

Матеріаловіддача (Мвд.) визначається відношенням вартості продукції до суми матеріальних витрат. Цей показник характеризує віддачу матеріалів, а саме – вихід продукції кожної гривні спожитих матеріальних ресурсів (сировини, палива, електроенергії):

,

де: ТП – товарна (валова) продукція;

Мв. – матеріальні витрати.

Матеріаломісткість (Мм.) визначається відношенням суми матеріальних витрат до вартості виробленої продукції і показує, скільки матеріальних витрат припадає на кожну гривню випущеної продукції:

.

Коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягу виробництва і матеріальних витрат визначається відношенням індексу товарної (валової) продукції до індексу матеріальних витрат.

Для того, щоб визначити питому вагу матеріальних витрат у собівартості продукції, необхідно суму матеріальних витрат поділити на повну собівартість випущеної продукції. Цей показник відображає рівень використання матеріальних ресурсів, а також структуру виробництва продукції, тобто чи є воно матеріаломістким, чи ні. Динаміка цього показника характеризує зміну матеріаломісткості продукції.

Коефіцієнт використання матеріалів (коефіцієнт матеріальних витрат) визначається шляхом ділення суми фактичних матеріальних витрат на розмір матеріальних витрат, обчислений, виходячи з планових калькуляцій і фактичного випуску та асортименту продукції.

Він показує, на скільки ефективно використовуються матеріали в процесі виробництва. Цей показник може бути більшим або меншим за одиницю. Якщо коефіцієнт більший за одиницю, то це свідчить про перевитрати матеріальних ресурсів у процесі виробництва і, навпаки, якщо менший за одиницю, то матеріальні ресурси використовувались більш економно, раціонально.

Для характеристики ефективності витрачання окремих елементів матеріальних ресурсів (основних матеріалів, палива, енергії) застосовують часткові показники:

- сировиномісткість – у переробних галузях;

- матеріаломісткість – у машинобудуванні та металообробній промисловості;

- паливомісткість – на підприємствах ТЕЦ;

- напівфабрикатомісткість – у складальних виробництвах і т.д.

Часткові показники використовують і для характеристики рівня матеріаломісткості окремих виробів.

Питома матеріаломісткість у натуральному та умовно-натуральному вираженні вимірюється кількістю витрачених матеріальних ресурсів на один виріб.

Важливим чинником впливу на матеріаломісткість продукції є виробничі втрати і відходи.

Для того, щоб обчислити вплив цих факторів на відхилення з матеріаломісткості, необхідно мати дані про собівартість забракованих виробів за ціною можливого їх використання і відходів – за ціною вихідної сировини.

Заключним етапом аналізу ефективності використання матеріальних ресурсів є пошук можливостей щодо подальшого зниження норм витрат матеріалів та матеріальних витрат.

Поиск по сайту: