|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Культура спілкування є складовою частиною культури людини загалом. Вона, як іБудь-яка інша культура, включає суму знань про спілкування. Для культури спілкування Характерна нормативність, яка визначає, як повинні спілкуватися люди в тому чи іншому Суспільстві, у тій чи іншій ситуації. Норми, як правило, визначаються станом суспільства, Його історією, традиціями, національною своєрідністю, загальнолюдськими цінностями. Кожна епоха в розвитку людства характеризується певною культурою спілкування, яка Невіддільна від цієї своєрідності й відповідає загальнолюдським цінностям. Тому й важливо Зараз закласти основи такої культури спілкування нашого суспільства, яка відповідала б Часові, нашій історії та духовно-творчому потенціалу українського народу. Безумовно_______, самі знання не забезпечать культуру спілкування, якщо вони не будуть Використовуватися. Для того, щоб спілкування було успішним, треба мати необхідні Вміння. Вони набуваються досвідом, за допомогою психологічних засобів, певних вправ. Отже, культура спілкування у вузькому смислі слова – це сума знань та ступінь Оволодіння людиною вміннями та навичками спілкування, створених й прийнятих у Конкретному суспільстві на певному етапі його розвитку. Багато в чому особливості культури спілкування залежать від мовців та їх якостей. Один поводиться пихато як всезнайка, його не цікавить думка співрозмовника. Другий Говорить тільки сам і не дає можливості іншим вставити навіть слово. Третій грає роль Поважної людини і презирливо ставиться до чужої думки. Четвертий, навпаки, є людиною Спокійною і терплячою, завжди має, що сказати. Тобто спілкування виглядає як своєрідний Театр, де є п’єса певного змісту, актор, що виконує конкретну роль, і глядач, який сприймає Цю п’єсу і цю роль. А потім глядач виступає як актор і хоче, щоб його теж сприймали як Цікаву особистість. Причому глядач в першому, і в другому випадку є активною стороною. Для того, щоб контакт був справді глибоким, необхідно, щоб мовець, крім знань про Спілкування, певних навичок та вмінь, мав ще й відповідну комунікативну настанову на Спілкування. Причому не просто настанову на встановлення контакту, а на людину як на Загальнолюдську цінність. Тоді цей контакт стане олюдненим і спілкування буде Відбуватися на високому рівні. Виділимо компоненти, які створюють високий рівень культури спілкування: 1) комунікативні установки, що «включають» механізми спілкування; 2) знання: А) норм спілкування, прийнятих у даному суспільстві; Б) психології спілкування (категорій, закономірностей, механізмів); В) психології сприймання і розуміння одне одного; Вміння застосовувати ці знання відповідно до ситуації, норм моралі конкретного Суспільства та загальнолюдських цінностей. Рівень культури спілкування залежить від багатьох чинників. Якщо під час розмови Одна людина думає лише про себе (про те, що хоче сказати), а друга – й про іншого (про те, Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |