|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Напр_______.: чуєте в лісі гавкання собаки і спів півня – це прикмети людського житла, вказівнізнаки; дим від вогнища є знаком того, що десь горить; Умовні або знаки-символи (у них зв'язок між знаком і денотатом є умовним, а не Вмотивованим. Але і ці знаки бувають умотивованими, у всякому разі вони зберігають з Позначуваними денотатами певну структурну схожість, передаючи їх образ окремими Елементами позначення), напр.: обмінюєтеся думками, ваші слова – умовні знаки для фактів Та явищ дійсності. Це знаки-символи. Т. Мілевський розглядав людську мову як складну систему знаків: 1) адресованих, 2) З певними значеннями, 3) немотивованих, 4) багатокласних, 5) фонемних. Ідеї, методи, навіть цілі концепції мовознавства справляли і справляють значний Вплив на характер наукового мислення в цілому. Так, структуралізм, започаткований Великим лінгвістом Ф. де Соссюром, згодом проник не лише в етнографію та Літературознавство, а й у філософію, політекономію, математику. Недарма роль Мовознавства в гуманітарних науках прирівнюють до ролі фізики в природознавчих науках. Мовний знак – це сполучення, єдність двох початків: смислового й акустичного Образу. Візуально він сприймається у вигляді умовних позначок, накреслень на письмі. Учені вказують, що мовні знаки не тільки передають інформацію, а й беруть безпосередньо Участь у її формуванні. О. С. Мельничук пропонує розуміти під значенням мовного знака «соціально Усвідомлюване, закріплене суспільною мовною практикою, стійке відношення знака до Психічного відображення певних предметів чи явищ дійсності та їх класів – уявлення, Поняття і т. д.». Мовний знак, на думку вчених, об’єднує в собі матеріальне і ідеальне. Ідеальне Характеризує людську свідомість, що є вищою формою відображення об’єктивної дійсності. Лише людина єдина в світі спроможна створити значення, використовуючи для цього Матеріальне. Природа неспроможна створювати такі знаки, бо в природі можливі лише Сигнали, за допомогою яких спілкуються між собою тварини. Сигнали залишаються Незмінними (так, голодний кіт нявкає так само, як і кілька тисяч років тому). Знаки, якими Користуються для спілкування люди, завжди змінні, бо немає у світі таких людських мов, Які б залишалися незмінними протягом кількох тисяч років. Це стосується й інших знакових Систем, якими люди передають інформацію. Тому стає зрозумілим, чому багато Мовознавців розрізняють природні знаки й умовні. Об’єкт, представлений знаком, називають денотатом (від лат. denotatus – Позначений) або референтом (від англ. reference – еталон). Знаки, пов’язані спільною Функцією чи метою, утворюють знакові системи. У межах семіотики розрізняють три аспекти дослідження знаків: 1) синтаксичний аспект (досліджує відношення між знаками в межах даної системи); 2) семантичний (вивчає відношення знаків до позначуваних ними явищ і предметів); Прагматичний (досліджує ставлення до знаків тих, хто ними користується). У сучасному мовознавстві дискусійним є питання, які одиниці мови слід вважати Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |