Вже відомий, постійний лектор, то він може цю частину промови скоротити

Виголошення промови і рухи мовця мають бути відповідними між собою,

Спонтанними і природними. Слід пам'ятати, що сценічний страх, який сковує промовця,

Можна подолати кількома активними рухами (нахил _______голови, помах руки, стенання плечима,

Крок уперед, скромна усмішка). Ці самі рухи можуть виражати додаткові смисли і

Привертати увагу слухача. Однак не можна забувати, що надмірна рухливість лектора

Дратує аудиторію. Голос має бути середнім (не високим і не низьким), тоді оратор матиме

Можливість то підвищувати його, то знижувати, якщо буде потреба.

Називання теми - важливий риторичний аргумент, змістовий центр аргументації.

Образно цей етап називають "гарними дверима", які відкриває промовець перед слухачем.

Вони не мають бути "перекошеною хвірткою". З названою темою слухачі будуть

Співвідносити всю наступну промову, тому формулювання теми повинне відповідати

Предмету лекції, бути зрозумілим для слухачів і цікавим. Назвою теми може бути коротке

формулювання з важливих питань у вигляді односкладних називних речень. Наприклад:

Сучасний стан економіки України. Інколи як назву теми можна використати питальну

Конструкцію типу: Хто такі демократи і чого вони хочуть?

II. Виклад промови - це основна частина, в якій є кілька функціональних типів

Мовлення.

1. Розповідь, оповідь - як правило, це зачин, історія питання, введення в суть справи,

Основні попередні факти чи події, що проллють світло на проблему, можуть стати вихідною

Позицією при доведенні.

Опис - систематичний виклад предмета, його частин, ознак. За допомогою опису

Промовець готує слухачів до доказу. Опис може бути загальний, конкретний, предметний,

Інтер'єрний, художній, розмовно-оповідний.

Доказ, доказовість це логічне доведення, аргумент логіки. Є предмет доказу і є

Форма доказу. Формами доказу можуть бути пояснення, приклади, силогізми, досліди,

Ілюстрації, тому докази мають бути центральними в аргументації. Саме за їх допомогою

Промовці формують у слухачів переконання.

Спростування - це доказ від протилежного, або аргумент від опонента, який

Бачить істину інакше або в чомусь іншому. Спростування може породити полеміку або

Суперечку (еристику). Спростування є діалектичним, якщо шляхом спростувань, уточнень

Або й заперечень усі учасники спілкування шукають істину, і полемічним, якщо кожний

Співрозмовник захищає свої інтереси. Діалектичну полеміку промовець може вводити у

Свій монологічний виступ для того, щоб навести опозиційну до своєї думку і тут же дати їй

Спростування. Торгуватись на ринку-це означає вести полемічну еристику, в якій інтереси

Співрозмовників розходяться: продавець хоче дорожче продати, а покупець - дешевше

Купити.

Заклик-звернення до серця, розуму, емоцій слухачів. Заклики частіше

Використовуються в гомілетиці, проповідях, казаннях та в публіцистичних промовах -

Поиск по сайту: