|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Міркуваннями, не правильні
Форма 3 (неправильний modus ponens): "Якщо А, то В. В. Отже, А". Форма 4 (неправильний modus tollens): "Якщо А, то В. Не А. Отже, не В". Розділово-категоричні міркування Форма 1 (modus ponend- tollens): "А або В. А. Отже, не В". Форма 2 (modus tollend- ponens): "А або В. Не А. Отже, не В". Для того щоб за цими формами можна було за допомогою істинних аргументів з необхідністю обґрунтувати істинність точки зору, треба: - у modus ponend- tollens сполучник "або" застосовувати тільки у строго розділовому значенні; - у modus tollend- ponens в аргументі, де перераховують альтернативи, їх слід Розглянути в повному обсязі. Умовно-розділові міркування Форма 1 (проста конструктивна дилема): "Якщо А, то С. Якщо В, то С. А або В. Отже, С". Форма 2 (складна конструктивна дилема): "Якщо А, то С. Якщо В, то Д. А або В. Отже, С або д". Форма 3 (проста деструктивна дилема): "Якщо А, то В. Якщо А, то С. Не В або не С. Отже, не А". Форма 4 (складна деструктивна дилема): "Якщо А, то В. Якщо С, то Д. Не В або не Д. Отже, не А або не С". 5. "Зведення до абсурду" Форма: "Якщо з А за допомогою інших міркувань можна вивести протиріччя, то А є хибним". 6. "Доведення від протилежного" Форма: "Якщо з не А за допомогою інших міркувань можна вивести протиріччя, то А є істинним" Приклад 1 Для прикладу дедуктивної аргументації розглянемо таку задачу. Задача. Три мудреці вирішували питання, хто з них наймудріший, але так і не змогли Порозумітися між собою. Тоді вони звернулися до випадкового перехожого, щоб той Допоміг їм визначити істину. У відповідь перехожий дістав із мішка п'ять ковпаків - 3 білих І 2 чорних - і показав їх мудрецям. Після цього перехожий запропонував їм заплющити очі і Надягнув на кожного з них по білому ковпаку, а два чорних сховав у мішок. Потім він дозволив мудрецям розплющити очі й загадав їм загадку: "Хто з вас, - сказав він, - першим Здогадається, якого кольору ковпак у нього на голові, той і буде наймудрішим. Довго сиділи мудреці, дивлячись один на одного. Через деякий час один із них вигукнув: "На мені білий ковпак". Як він здогадався? Рішення. Мудрець міг міркувати так: "Припустимо, що в мене на голові чорний ковпак, тоді другий мудрець, побачивши на мені чорний ковпак, міг би міркувати так: "Якщо у мене на голові чорний ковпак, тоді третій мудрець бачить перед собою два чорних Ковпаки, і він повинен був би вже сказати, що на ньому білий ковпак. Але він мовчить. Отже, на мені не чорний, а білий ковпак". Але другий мудрець мовчить і нічого не говорить про колір свого ковпака. Отже, перехожий надягнув на мене не чорний, а білий ковпак". У наведеній дедуктивній аргументації наймудріший форму міркування "доведення від протилежного" застосовує двічі. Аргументацію можна оцінити як правильну. У процесах аргументації дедукцію дуже рідко наводять у повному, розгорнутому Вигляді. Найчастіше вказують не всі аргументи, а деякі. Загальні твердження, які здаються Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |