Оратор наводить аргументи на користь своєї позиції; критика передбачуваних заперечень

Думки оратора; завершення, метою якого є підкреслення основних результатів.

Автори виділяють декілька конкретних способів, що дозволяють зробити вступ

Більш цікавим: посилання на власний досвід, поточну подію, відомий історичний випадок,

парадоксальна цитата, анекдот, запитання. Як правило, у цій частині ораторської промови

Вказується також та позиція, яку промовець буде захищати.

Стосовно критики інших позицій, які протистоять думці оратора, то тут можливі три

Варіанти викладу. По-перше, можна спочатку показати неспроможність цих позицій (як

Правило, в ораторських промовах зустрічається саме такий порядок). По-друге, можна

Спочатку подати аргументи на користь своєї позиції. По-третє, можна поєднувати тактику

Критики інших позицій з викладом аргументів на користь власної. За будь-якого варіанту

Потрібно найбільш сильні аргументи розташовувати або на початку (тоді вони вплинуть на

Сприйняття аудиторією всієї промови в цілому), або в кінці (тоді вони краще

Запам'ятаються).

Завершення промови покликане закріпити в аудиторії тези. Тому, на думку авторів,

Оратору не варто вводити нові аргументи або повністю повторювати свою аргументацію.

У разі написання оратором повного тексту своєї промови Ф.ванЄємерен,

Р.Гроотендорст, Ф.С.Xенкеманс пропонують дотримуватись таких загальних рекомендацій:

1. "Користуйтесь короткими реченнями.

Формулюйте ваші думки в стислій формі.

Замість складних слів користуйтесь більш розмовними формулами.

Чергуйте прості й складні речення, речення розповідні й запитальні.

Користуйтесь індикаторами аргументації і точок зору (тому що, по-перше, до того

Ж) і сполучниками (але, і).

6. Не зловживайте пасивним залогом (замість "У виступі буде наведено ряд

прикладів..." скажіть "У своєму виступі я наведу ряд прикладів...").

Наводьте конкретні приклади для ілюстрації абстрактних ідей і узагальнень.

8. Час від часу звертайтесь прямо до аудиторії ("Тепер задайте собі запитання...").

Дайте зрозуміти аудиторії, не забуваючи, що це повинно звучати природно, що ви

маєте намір навести цитату (не оголошуйте: "Ось цитата...", а скажіть: "Як відмітив пан X

...").

Не забувайте давати ясні вказівки, на якій стадії своєї аргументації ви

перебуваєте, і повторювати основні моменти вашої промови"1.

Крім того, автори пропонують певні поради оратору, дотримання яких допоможе

йому вже на заключному етапі ораторської діяльності - на етапі виголошення промови:

1. "Оголошуйте тільки про те, що ви маєте намір робити.

Не говоріть, що з даної теми ще можна багато сказати, але ви не можете цього

Зробити через брак часу.

3. Запобігайте подвійної вступної частини: "Перед тим, як я розпочну свій виступ,

мені хотілося б...".

Намагайтесь не створювати уявлення, що ви погано підготувались до виступу або

що вас мало хвилює дана тема. Не кажіть: "Йдучи сюди, я подумав про те, що можу вам

сьогодні сказати.".

Поиск по сайту: