Добре відомими, опускають. Не завжди явно формулюють навіть точку зору. Часто дедукція

Буває настільки скороченою, що про дійсний хід міркування можна тільки здогадуватися.

У таких випадках якщо ви хочете провести ґрунтовний логічний аналіз аргументації

Супротивника, насамперед треба відновити аргументацію в повному вигляді: з'ясувати всі

Аргументи, навіть пропущені, та точку зору. За основу можна взяти вже відомі вам схеми

Дедуктивних міркувань.

Приклад 2 Одного разу до давньогрецького філософа Сократа прийшов молодий

чоловік за порадою. Його цікавило питання: "Чи слід йому одружуватися?". Сократ

подивився на нього та відповів: "Одружишся ти чи не одружишся, все одно пошкодуєш!".

Довго розмірковував молодий чоловік, щоб з'ясувати, що мав на увазі Сократ. Спробуємо

разом з ним відновити аргументацію Сократа. У повному вигляді вона буде такою: "Якщо

Ти одружишся, то пошкодуєш. Якщо не одружишся, то пошкодуєш. Ти одружишся або не

одружишся. Отже, ти пошкодуєш".

Це дедуктивна аргументація, побудована за формою умовно-розділового міркування,

А саме - простої конструктивної дилеми. Аргументацію можна оцінити як правильну.

Поняття про правдоподібне міркування. Правдоподібна аргументація

Правдоподібне міркування - це міркування, в якому зв'язок між засновками та

Висновком не спирається на логічний закон і в якому істинність засновків не гарантує

Істинності висновку.

На відміну від дедуктивних міркувань, у яких здійснюють перехід від вірогідного

Знання до вірогідного, правдоподібні міркування виражають перехід від вірогідного до

Ймовірнісного знання.

Це означає, що за допомогою правдоподібних міркувань можна обґрунтувати лише

Певний ступінь ймовірності точки зору. Довести її істинність, спираючись на схеми

Правдоподібних міркувань, неможливо.

Правдоподібна аргументація - це аргументація, в якій точку зору обґрунтовують або

Критикують, застосовуючи схеми правдоподібних міркувань.

Розрізняють різні види правдоподібних міркувань. Серед них:

- індуктивні міркування;

- міркування за аналогією.

У зв'язку з цим правдоподібну аргументацію можна будувати або за схемами

Індуктивних міркувань, або за схемами міркувань за аналогією.

Форми індуктивних міркувань

Індуктивне міркування - це міркування, в якому здійснюють перехід від знання

Про окремі предмети або частину предметів певного класу до загального знання про весь

Клас предметів.

Розрізняють кілька видів індуктивних міркувань. Серед них:

- міркування за схемою "повна індукція";

- міркування за схемою "неповна індукція".

Повна індукція - це індуктивне міркування, в якому на підставі наявності ознаки в

Кожного предмета певного класу роблять висновок про її наявність у всього класу

Предметів.

Індуктивні міркування такого типу застосовують тільки в тих випадках, коли мають

Справу із закритими класами предметів: кількість предметів, що до них входять, є конечною

Поиск по сайту: