Аби розжалобити аудиторію й домогтися від неї прийняття положень оратора. Найчастіше

Подібним аргументом користуються студенти на іспитах чи заліках.

Аргумент до сили (лат. argumentum ad baculum) - це твердження, які вказують на

Неприємні для аудиторії наслідки в разі відмови від положень оратора.

При застосуванні цього аргументу навряд чи можна говорити про переконання, мова

йде вже про примус. Як писав С. Поварнін_______:

"Насильство в усіх видах дуже часто "переконує" багатьох і вирішує суперечки,

принаймні на деякий час....Розбійник відкрито пропонує дилему "гаманець або життя".

Софіст подає прихованим чином і з невинним виглядом дилему: "прийняти довід або

зазнати неприємності"; "не заперечувати або постраждати"1.

У сучасних комунікативних ситуаціях подібні аргументи стають все більш

Витонченими. Оскільки погрози, як правило, явно не формулюють, досить важко буває

встановити застосування аргументу до сили. Наприклад:

"Натиснути за допомогою погроз на опонента ще більш витонченим способом

Можна шляхом впливу на його почуття. Якщо він відмовиться прийняти певну точку зору,

Він завдасть болю або розчарує того, хто її висунув. Погроза, що міститься в подібному

Моральному шантажу, дає йому відчути, що він більше не може вільно висловлювати

сумнів з приводу даної точки зору"2.

Аргумент до публіки (лат. argumentum ad populum) - це звернення до почуттів

Аудиторії з метою відвертання слухачів від об'єктивного розгляду певної проблеми та

Схиляння їх до рішення у потрібному оратору напрямі.

При цьому промовець намагається продемонструвати аудиторії, що він є ніби

"своєю" людиною, яка дуже добре розуміє потреби слухачів. Подібний аргумент широко

Застосовується у політичних промовах, коли оратор безпосередньо звертається до

Присутніх, апелюючи не до їхнього розуму, а саме до почуттів. Цей прийом часто

Називають ще демагогією.

Якщо оратор може керувати емоційним станом слухачів, він здебільшого досягає

Своєї мети. При цьому він не обов'язково відкрито спирається на забобони аудиторії, йому

Достатньо підкреслити їхню значимість, а слухачі вже самі зв'яжуть їх з тими позиціями, які

Обговорюються.

Аргумент до публіки здебільшого виконує роль так званого "відвертаючого

маневру", адже заважає аудиторії зрозуміти, наскільки слабкими є аргументи до логосу в

Промові оратора.

Приклад застосування цього аргументу знаходимо у роботі Ф. ван Єємерена та Р.

Гроотендорста:

"Тому, хто хоче обмежити кількість іноземців у фешенебельному житловому районі,

Достатньо вказати людям, які охоплені забобонами, на те, що існує небезпека втрати ними

Своєї індивідуальності (груповий інтерес), і вони стануть на його бік. Якщо потім він

Додасть що-небудь про небезпеку падіння вартості будинків (індивідуальний інтерес),

подальша аргументація взагалі буде зайвою".

Розглянуті вище різновиди аргументів є найбільш поширеними й, звичайно, не

Поиск по сайту: