|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Ораторське мистецтво в подібних випадках рекомендує створити, по можливості,"нейтральний" фон для подальшого спілкування, відтягуючи момент "з'ясування стосунків". Для цього можна: - вказати на багатомірність істини, неможливість однобічної оцінки певного явища й тим самим підштовхнути слухачів до готовності вислухати інші погляди на проблему; - використати "обхідний маневр", тобто виразити думку аудиторії як власну й поступово завести її в "глухий кут" (показати, що наслідки з цього положення неслушні, Неприйнятні, хибні). Прикладом подібного початку публічного виступу може бути вступ до промови Б. Єльцина на Генеральній Асамблеї ООН у жовтні 1995 року: "Шановний пане Голово! Шановний пане Державний Секретар! Пані і панове! Півстоліття тому, створюючи ООН, наші попередники прагнули здійснити одвічну мрію людства про світ без війн та насильства; про світ, в якому суперечливі питання вирішуються не силою зброї, а шляхом Переговорів; про світ, гідний людини і людства. Історія пішла іншим шляхом. Виграти світову війну виявилось легше, ніж виграти мир"2. Третій прийом ("несподіваний вступ") Передбачає безпосереднє звертання оратора до основної проблеми. Як правило, Подібний прийом використовується в тих ситуаціях, коли аудиторія вже жваво зацікавлена В розгляді певної теми, пристрасті слухачів у розпалі. Тоді оратору потрібно розпочати Промову з сильної риторичної фігури. Здебільшого такою фігурою виступає риторичне запитання. Класичним прикладом подібного вступу є початок Цицероном своєї першої промови проти Катиліни: "Доки ж ти, Катиліна, будеш зловживати нашим терпінням? Як довго ще ти, у своїй Люті, будеш знущатися з нас? До яких меж ти будеш хизуватися своїм нахабством, що не Знає шор? Невже тебе не збентежили ні нічні караули на Палати-ні, ні варта, що обходить Місто, ні страх, що охопив народ, ні присутність всіх чесних людей, ні вибір цього так Надійно захищеного місця для засідання сенату, ні обличчя і погляди присутніх? Невже ти Не розумієш, що твої наміри розкрито? Не бачиш, що твоя змова вже відома всім присутнім І викрита? Хто з нас, на твою думку, не знає, що робив ти останньою, що попередньою ніччю, де ти був, кого скликав, яке рішення прийняв? О часи! О звичаї!". Вибір оратором того чи іншого прийому вступу диктується особливостями Конкретної мовленнєвої ситуації, насамперед характером аудиторії. Перші фрази мають Бути досить ретельно підготовлені, адже саме вони мають важливе значення для Встановлення контакту зі слухачами. У риториці виділені також універсальні прийоми вступу, які можна використовувати в ораторських промовах на будь-яку тему в будь-якій аудиторії: - цитата; - яскравий приклад; - комплімент; - апеляція до загальновідомого джерела інформації; - проблемне запитання; - виклад мети й завдань виступу; - демонстрація певного предмета та ін. Окрім "позитивних" способів вступу, в риториці зафіксовані також і "негативні", Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |