|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Пари протилежностей, що виражають відповідне бажане та небажане для людини, можнавивести всі інші почуття. Арістотель з приводу пристрастей писав: "Доведення залежить від самих слухачів, коли останні зворушуються завдяки Промові, тому що ми приймаємо різноманітні рішення під впливом задоволення чи незадоволення, любові чи ненависті". Таким чином, для успішності ораторської промови людині варто актуалізувати всі Три модуси публічного виступу. Тобто оратор повинен подбати про створення власного Позитивного образу в аудиторії (привернути етосом); про розробку самої промови Відповідно до правил побудови обґрунтувань певних тверджень (переконати логосом); про Виклик тих емоцій, які зрештою сприяють закріпленню бажаного враження у слухачів (схвилювати пафосом). 30.3. Ораторське мистецтво і "воля до влади" Саме бажання того, щоб інша людина прийняла якесь положення, здійснила якийсь вчинок співвідноситься з такою філософською категорією, як "воля до влади". Вона набула Значного поширення завдяки роботам відомого німецького філософа Фрідріха Ніцше. "Воля до влади" постає як досить потужний стимул людської поведінки. Цей стимул Поряд з іншими (наприклад, лібідо) наявний у кожної людини, а не лише в окремих Особистостей. Людина прагне підкорити собі оточуючий світ, до складу якого входять й Інші люди. Існують вчинки, які нічим іншим не вмотивовані, окрім бажання утвердити себе Серед людей. Тобто кожна людина намагається ствердитися у факті власного існування й у Значимості цього існування. Оскільки стимули поведінки притаманні людині з самого народження, то їх навряд чи можна оцінювати з позицій "добре - погано". Однак шляхи Реалізації цих стимулів вже підлягають моральнісній оцінці. Підкреслення значимості мистецтва впливу знаходимо у романі видатного англійського письменники О. Уайльда "Портрет Доріана Грея": "...Ах, до чого ж це захоплююче - здійснювати вплив на інших людей! Хіба можна Що-небудь порівняти з цим? Вкласти свою душу в чиюсь досконалу форму хоча б на Недовгий час; чути відгуки своїх власних думок і поглядів, збагачених музикою палкої Молодості й юної пристрасті; передати іншому свій настрій і душевний стан, наче це були Найтонші флюїди або екзотичні пахощі, - все це дає невиразну радість, можливо, найбільшу Радість, яку може відчути людина у наш меркантильний, вульгарний час із його брутальними чуттєвими насолодами й приземленими ідеалами". Ораторське мистецтво дає можливість будь-якій людині цивілізовано реалізувати свою "волю до влади". Саме в процесі публічних виступів людина може домогтися Переваги над іншими людьми. Розглядаючи ораторську діяльність, можна зафіксувати принаймні два випадки. По-перше, аудиторії невідомий предмет промови. Тоді мета оратора полягає в інформуванні. Він повинен зацікавити слухачів, аби уникнути ситуації "не знаю, і знати не хочу". Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |