Кожен із названих структурно-мовних типів норм більшою або меншою мірою знайшов своє

Відображення у правилах слововживання, орфоепії (вимови), наголошування (зафіксовані у

Словниках), орфографії та пунктуації (зафіксовані в правописних кодексах літературної мови,

Орфографічних словниках).

Використана література:

1. Пентилюк М. І., Марунич І. І., Гайдаєнко І. В. Ділове спілкування та культура мовлення:

Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2010. – С. 31-56.

Шевчук С.В., Клименко І.В. Українська мова за професійним спрямуванням: Підручнк. – 2-

Ге вид., виправ. і доповнен. – К.: Алерта, 2011.- С. 68-70.

ЛЕКЦІЯ 4. КОМУНІКАТИВНІ ОЗНАКИ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ

(продовження)

План

Точність мовлення

Логічність мовлення. Помилки у логіці викладу.

Точність мовлення

Точність – одна з головних ознак культури мовлення. Оскільки свідомість людини

Не лише відтворює об’єктивний світ, а й творить його, то можливість появи неточностей у

Мовленні зберігається на всіх етапах розвитку мови. Розвиваючись, мова за своєю

Суспільно-функціональною суттю постійно прагне до цілковитої відповідності слова

Певному поняттю. Предмет і назва предмета в різних мовах можуть мати різну

Співвіднесеність (залежно від того, яка диференційна ознака покладена в основу назви), але

В межах однієї мови для кожного її носія вони повинні зберігати точну співвіднесеність.

Точним можна назвати таке мовлення, у якому вжиті слова повністю відповідають їх

Мовним значенням.

Точність потрібна не тільки для іменування реалій, а й для відтворення настроїв,

Переживань, тобто необхідна в реальному світі як предметів, так і почуттів.

Точність мовлення залежить ще від такого позамовного фактора: чим гармонічніші

Інтелектуальні рівні мовця і слухача, тим вища гарантія точного сприйняття (і реакції на

Сприйняте) інформації; чим вищий цей інтелектуальний рівень, тим простіші засоби мови

Потрібні мовцеві, щоб висловитись точно, а слухачеві – щоб сприйняти точну інформацію (і

Не суттєво, про конкретні чи абстрактні значення слів йдеться). Потрібно пам’ятати, що

Точність досягається в контексті. Не кількістю слів і не розлогістю контексту визначається

Точність, а вичерпністю й недвозначністю закладеного в словах змісту.

Але це не означає, що точність досягається лише на лексико-семантичному рівні –

Вона тісно пов’язана з рівнем граматичним (синтаксичним) і стилістичним. І справді,

Точність у науковому й офіційно-діловому стилях ні за своїм змістом, ні за реалізацією не

Адекватна точності художнього чи розмовного стилів.

Точність у науці виражається, в першу чергу, через термін (а звідси вимога

Однозначності термінів, міжнародності їх змісту) і за допомогою формул. Побутує думка,

Що за допомогою формул можна закріпити набуті знання, досягнуті результати, але

Розвинути їх далі можна тільки за допомогою мови. Точність у науці легко може бути

Перевірена або практикою (адже практика – усе ж критерій істини), або логічною

Несуперечністю якогось твердження. Точність у науці і в документах – буквальна, пряма,

Поиск по сайту: