Різноманітних концепцій. Тим не менш ці підходи об'єднує дослідження принципів

Мовленнєвої виразності різноманітних повідомлень та екстраполяція їх у сферу інших

Знакових систем.

Для формування певних загальних уявлень про лінгвістичну риторику зупинимось

Докладніше на концепціях Р. Варта, У. Еко та льєжської школи.

Роботи французького філософа Ролана Барта (1915-1980) власне й "відкрили" у

Франції риторику для лінгвістики. Р. Варт стверджує, що класична ораторське мистецтво

Була, по суті, тим, що зараз розуміється під лінгвістикою тексту, тобто вченням про

Мовлення. Це перехрещення різних наук: історії, соціології, літературознавства тощо.

Дослідження в цій галузі об'єднуються загальним об'єктом аналізу, яким є дискурс. Цей

термін Р. Варт тлумачить:

".як будь-який скінчений відрізок мовлення, що являє собою єдність з точки зору

Змісту, передається з вторинними комунікативними цілями і має відповідну до них

Внутрішню організацію, при цьому пов'язаний з іншими культурними факторами, ніж ті, що

належать до власне мови"1.

Для риторики особливо цікавою є робота Р. Варта "Ораторське мистецтво образу", в

Якій він намагається виявити механізми переконання, що закладені в рекламному дискурсі.

Вибір такого об'єкта дослідження мотивується таким чином: знаки у рекламі

Характеризуються найбільшою виразністю, оскільки позначене має бути якомога точно

Донесене до адресата. Далі французький філософ виділяє три повідомлення: мовне, іконічне

без коду ("буквальне", денотативне) та іконічне з кодом ("символічне", конотативне) в

Межах будь-якої реклами. Зокрема, наявність мовного повідомлення в рекламному дискурсі

Заторкує таку цікаву проблему: як співвідносяться текст і зображення? Які функції виконує

Мовне повідомлення стосовно іконічних повідомлень?

На думку Р. Варта, текст несе в собі дві функції - закріплення та зв'язування. Дійсно,

Дуже важко уявити собі рекламу без будь-якого тексту. При цьому функція закріплення є

Найважливішою. Справа в тому, що смисл іконічних повідомлень може бути

Неоднозначним, але до адресата він має дійти в тому вигляді, який важливий для промовця.

Щодо двох інших іконічних повідомлень - денотативного та конотативного - Р. Варт

Зауважує, що розрізнення їх є досить хитким. Денотативного зображення у чистому вигляді

Не існує. Функція цього зображення полягає в тому, щоб надати вигляд природності

Конотативному зображенню. Про риторику образу можна говорити відносно

"символічного" повідомлення.

Термін "денотативний" утворений від терміна "денотат", а "конотативний" - від

"конотація". їх можна визначити таким чином:

Денотат (від лат. denotatum - позначене) - це предмет, що позначається певним

Знаком (предметне значення).

Конотація (від лат. connoto - маю додаткове значення) - це компонент значення

Знака, який доповнює його де-нотативне значення і має культурно-історичні, світоглядні,

Поиск по сайту: