Дієприслівник передає додаткову дію по відношенню до основної, вираженої

Дієсловом-присудком, і стосується одного і того ж предмета. Наприклад: Прочитавши це

Слово, ми уявили людину з ніжним поглядом (а не Прочитавши це слово, в нашому

Уявленні постає людина з ніжним поглядом). Повернувшись у село, він турбувався, як ідуть

Справи у школі (а не Коли він повернувся у село, його хвилює,..).

Дієприкметникові звороти виступають як синоніми до підрядних означальних.

Речення з дієприкметниковим зворотом характеризується більшою синтаксично-

Інтонаційною цілісністю, ніж складнопідрядне. Порівняйте: Ротою тепер командував

Гвардії старший лейтенант, надісланий з резерву (О. Гончар) і Ротою тепер командував

Гвардії старший лейтенант, якого надіслали з резерву.

Досить поширені в нашій мові речення, ускладнені однорідними членами.

Користуючись такими структурами, не можна поєднувати в одному однорідному ряді

Логічно далекі або несумісні поняття. Наприклад: Вступ і тема твору Панаса Мирного «Хіба

Ревуть воли, як ясла повні?»; Були побудовані нові школи, лікарні і приміщення для

Худоби.

Характерними для української мови є односкладні безособові речення з головним

Членом, вираженим дієслівною формою на но, то. Безособові речення з таким головним

Членом можуть бути синонімічними до двоскладних, у яких присудок виражений

Дієприкметником. Порівняйте: У Києві організовано школу мистецтв і У Києві організована

Школа мистецтв.

Користуючись складними реченнями, необхідно дотримуватися чіткості і

Правильності в їх побудові, не допускати вживання великої кількості сурядних і підрядних

Частин в одному реченні. У мовленні варто вживати й безсполучникові складні речення, що

Допомагають стисліше і чіткіше сформулювати думку, урізноманітнити висловлення,

посилити його виразність і емоційність. Наприклад: Дав слово – зроби. Зобов’язалися –

Виконаємо. (Нар. творчість).

Мовні норми

Мовні норми – це прийняті в сучасній суспільно-мовленнєвій практиці освічених

Людей правила вимови, наголошування, словозміни, слововживання і т.д., орфографічні

Правила для писемного мовлення. Норми тісно пов’язані з системою конкретної мови,

Історично й соціально зумовлені. Діючи в конкретний час як стабільні, вони все ж

Динамічні і можуть зазнавати змін. Якщо в орфоепії, граматиці норми орієнтуються на

Зразок, модель, еталон, то в лексиці вияв, реалізація норми підпорядковується ще й

Змістові, залежить в кожному конкретному випадку від контексту. Стилістичні норми

Регулюють вживання мовних засобів відповідно до змісту й мети висловлювання у

Конкретній ситуації мовлення.

Правила – це положення про конкретні способи використання мовних одиниць у

Писемному й усному мовленні. Зміна в словнику чи в граматиці, системі мови призводить

до зміни правил, бо вони повинні теж відтворювати розвиток мови. Правила є граматичні –

Регулюють застосування способів словотворення, форм слів залежно від словозміни,

Поиск по сайту: