|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Спрямованість на переконання та спрямованість на інформування. Така схема буде матинаступний вигляд: Як видно із схеми, найменше спрямовані на переконання епідейктичні та академічні Промови. Дійсно, предмет похвальної промови відомий всім, оратор має лише подати його У всій величі або яскраво показати його ганебність. В академічних промовах завдання Оратора полягає насамперед в інформуванні аудиторії. Найбільш спрямованими на Переконання виявляються судові, дорадчі та гомілетичні промови. Слід підкреслити, що в конкретних ситуаціях спілкування оратору важливо розуміти, в якому "квадраті" знаходиться його промова. Під час виступу оратор може, звичайно, "заходити" в інший квадрат, що виявляється в поданні більшого масиву Інформації чи переконанні здійснити певну дію. Однак загальний вектор виступу має бути Чітко визначений. Відповідь на друге запитання зі стратегії оратора передбачає попередній аналіз Аудиторії. У сучасній літературі існує багато класифікацій слухачів за різними Показниками. Готуючись до публічного виступу, оратору потрібно врахувати принаймні такі чинники: кількість слухачів; рівень обізнаності у темі; соціально-культурні ознаки; Ставлення до промови. Кількісний показник аудиторії. Щодо цього розрізняють: • великі аудиторії; • малі аудиторії. Велика аудиторія (понад 30 осіб) більш схильна довіряти оратору й практично не Схильна критично оцінювати промову. Вона нетерпляча, швидко втомлюється. Оратору при Виступі в такій аудиторії слід віддати перевагу монологічному способу викладу своєї Промови. Мала аудиторія (найбільш оптимальною вважається аудиторія від 12 до 30 осіб) Налаштована більш критично. З іншого боку, невелика кількість людей характеризується Більшою активністю. Оратору слід віддати перевагу діалогічній формі спілкування. Рівень обізнаності аудиторії в темі. Щодо цього розрізняють: • підготовлені аудиторії; • непідготовлені аудиторії. Головний мотив, на який реагує підготовлена аудиторія, - це мотив "що нового?". В Ораторській промові має переважати логос. Пафосом треба користуватися дуже обережно, Лише для пожвавлення матеріалу промови. Для того, щоб виступу такій аудиторії виявився Успішним, оратор повинен чітко викласти різні точки зору на проблему, а також пояснити, Чому він дотримується саме такої позиції. Непідготовлена аудиторія характеризується схильністю до таких модусів публічного Виступу, як етос і пафос. Тобто емоційність промови оратора має бути якомога більшою. Ефективними риторичними прийомами є приклади з життя, жартівливі історії, приказки, Посилання _______на авторитети, повтори. Для того, щоб виступу такій аудиторії став успішним, Оратору достатньо викласти свою точку зору і не викликати сумнівів там, де їх ще немає. Соціально-культурні ознаки. Щодо них виділяють чимало груп аудиторій (за гендерною ознакою, віком, Національністю, віросповіданням тощо). Ці ознаки, як правило, й підказують оратору, про Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |