Розглядались досить побіжно, як правило, наприкінці курсу поряд з іншими типами промов

Зразком для підручників була антична теорія красномовства, насамперед доробок

Арістотеля, Цицерона, Квінтіліана. Курси ораторського мистецтва складались із п'яти

Розділів: винахід, розташування, словесне вираження, запам'ятовування і виголошення.

Крім того, велика увага приділялась теорії трьох стилів: високого, середнього і простого.

Кожним з них рекомендувалось користуватися, виходячи з критерію доречності.

На риторичні курси суттєво вплинули також думки античних і ренесансних

Теоретиків про те, що філософія є найважливішою частиною загальної освіти оратора.

Однак основу семи вільних мистецтв складало, все ж таки, красномовство.

Характерною рисою риторичних курсів, що читались в Києво-Могилянській

Академії, була їх практична спрямованість. У них давались поради щодо складання промов з

Будь-якої нагоди. В ті часи на різноманітні урочистості, як правило, запрошували оратора

як почесного гостя. На риторичні курси суттєво вплинув ренесансний ідеал "універсальної

людини", людини високоосвіченої, знавця багатьох наук, що вміє втілити свої знання в

блискучих промовах. Як відмічає В. Д. Литвинов:

"І теоретичні настанови, і практичні поради спрямовували на виховання в

Найкоротший термін дійового, практичного оратора, який розумів би потреби і запити

Слухачів, був здатний виступити перед будь-якою аудиторією. Ця традиція виявилася

сталою і збереглася аж до початку ХІХ ст.".

Першим відомим нам риторичним курсом, що був прочитаний у Києво-

Могилянській академії в 1635/36 навчальному році, був курс Йосипа Кононовича-

Горбацького. Він складався з двох частин: ораторського мистецтва і діалектики. Ораторське

мистецтво містила вступ і три трактати ("Про силу красномовства", "Про ораторську

промову", "Про тему дослідження").

Одним із найвидатніших професорів ораторського мистецтва Києво-Могилянської

Академії з 1706 р. був Феофан Прокопович (1677-1736). Слід відмітити, що в Києво-

Могилянській академії існували певні традиції, які полягали в тому, що перед початком

Викладання курсу ораторського мистецтва професори виголошували вступні промови перед

Студентами. В них вони, як правило, торкались загальних питань ораторського мистецтва, а

Також демонстрували її користь у повсякденному житті. Свій риторичний курс Ф.

Прокопович розпочинає з таких настанов студентам:

"Молоді оратори! Поступивши до школи красномовства, знайте, що ви прагнете до

Такої почесної справи, яка сама по собі справді настільки корисна, що її належить

Викладати не лише для вашого добра, а й на благо релігії і батьківщини. Вважаю, що при

Цьому не менш треба мені думати про мою галузь навчання, ніж вам про ваші здобутки. Бо

Це є та цариця душ, княгиня мистецтв, яку всі вибирають з уваги на достоїнство, численні

Бажають з огляду на користь, а лише деякі осягають, внаслідок нерівних сил таланту, так і

Поиск по сайту: