|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
VII. Автономічні правління
Великі Простори «Української Трудової Республіки», різноманітні своїм природнім характером і неоднаковою історичною минувністю, вимагають, для успішного розвою народнього життя, поділу державної території на окремі самоуправні краї, повіти, волости і громади. а) Краєві правління. Кожна українська земля, котра переднє становила окрему губернію і в цілости увійшло в склад території «Української Трудової Республіки» становить зараз окремий край....Галичина, Буковина, Закарпатська Україна і Кубанщина стають і подальше осібними краями. §1. Кожен край має своє окреме краєве представництво зложене: 1) з Краєвої Народної Ради вибераємої на правилах, обов'язуючих для вибору Української Республіканської Ради, по одному краєвому депутатові від кождих 25.000 краєвого населення; 2) з краєвого довірника наєначеного Посадником «Української Трудової Республіки» на подобу назначування державних довірників, залежного від довірря і недовірря Краєвої Народньої Ради; 3) з Краєвого Народного Правління вибираємого Краєвою Народньою Радою зі складу власних членів в числі, яке скажеться потрібним для ведення краєвих справ. §2. Краєва Народня Рада є законодотним органом для краєвих справ. Закони, ухвалені Краєвою Народною Радою, є різнозначні з державними законами і одначе не можуть цим законам суперечити. Вони переходять через санацію Посадника «Української Трудової Республіки» аналогічно, як державні закони, а зміна краєвих законів може послідувати тільки через ухвалу Краєвої Народньої Ради. ...§5. Краєвий народній довірник, котрий являється відпоручником Українського Державного Правитвльства і е головою Краєвого Народнього Правління, одповідає і перед Українським Державним Правительством, і перед Краєвою Народньою Радою. б) Повітові правління. Повітові довірники і Ради походять з вибору населення повіта. Повітові довірники є виконуючими органами для державних і краєвих справ у повіті. Повітові Ради є для цих справ контролюючим органом. Для місцевих повітових справ з Повітові Ради ухвалюючи органом — повітові довірники є виконуючим органом. Для виконування місцевих справ вибирають Повітові Ради з поміж себе окреме Повітове Правління, спомагаючи повітового довірника, котрий є головою цього Правління. в) Волосні Правління. Волосні довірники і Ради походять з вибору населення волости. Волосні довірники є виконуючими органами для державних краєвих і повітових справ в своїй волости. Волосні Ради є для цих справ контролюючим органом. Для місцевих, волосних справ є Волосні Ради ухвалююючим органом — волосні довірники є виконуючим органом. Для виконання місцевих волосних справ вибирають Волосні Ради з поміж себе окреме Волосне Правління, спомагаюче волосного довірника, котрий є головою цього правління. г) Громадські Правління. Громадські довірники і Ради походять з вибору населення громади. Громадські довірники є виконуючими органами для державних краєвих, повітових і волосних справ в своїй громаді. Громадські Ради є для цих справ контролюючим органом. Для місцевих, громадських справ є Громадські Ради ухвалююючим органом — громадські довірники є виконуючим органом. Для виконування місцевих громадських справ вибирають Громадські Ради з поміж себе Громадське Правління, спомагаюче громадського довірника, котрий є головою цього правління. д) Містечкові Правління. Місцевости, котрі вказують більше, як 5000 населення, але найбільше 50 000 населення належуть до категорії містечок, становлять самі для себе волость, а вибір довірника, Містечкових Рад і Містечкових Правлінь одбувається на правилах, обов'язуючих для волости. Коли ж такі місцевости захочуть належати до категорії сіл — тоді вони розпадаються на дві або більше громад з окремими громадськими довірниками. Радами і правліннями. е) Городські правління. Місцевости, що виказують більше як 50 000 населення, належуть до категорії городів, становлять для себе окремі повіти, а вибори городських довірників, Городських Рад і Правлінь одбуваються на правилах, обов'язуючих для повітів. є) Столичні правління. Державна столиця, краєві столичні городи і городи, що мають особливіше значіння для держави, будуть управляти собою на основі окремих статутів, виданих через Українську Республіканську Раду, при чому загально обов'язуючі виборчі правила не будуть нарушені.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |