Організація народної волі

§53. Народ виражає свою волю через представників у формі законів або безпосередньо у формі референдумів (народних рішень). Закони видаються представницькими органами, а народні рішення приймаються народними з'їз­дами (зборами).

Законодавча влада стосовно держави в цілому належить Народній Па­латі, а обласні, окружні та громадські представництва здійснюють у своїх областях, округах та громадах обмежену законодавчу владу (§88 і наст.).

§54. Закони - це закріплені державні принципи соціального життя, чи то відносини людей між собою, чи то відносини людей до держави і навпаки.

Вони є конституційні закони, якщо встановлюють загальні керівні прин­ципи організації держави стосовно окремих громадян або народу в цілому, та основні закони, якщо вони викладають загальні конституційні норми в пев­них законодавчих актах. Решта законів є звичайними, якщо вони стосуються всіх інших галузей законодавства. Закони мають силу або взагалі, або вони обмежені територіально. Закони повинні мати підписи Президента Республі­ки і канцлера. Дієвість законів передбачає їх належне обнародування (опублі­кування).

а) Народна Палата

§55. Після розпуску Установчих Зборів або припинення їх діяльності (§50) законодавча влада держави переходить до Народної Палати. Закон про вибори до Народної Палати (§50) є основним законом.

§56. До сфери дії Народної Палати належить творення законодавства про всі ті предмети, які вимагають уніфікованого врегулювання в державі.

Зокрема, сюди належать:

1) основні закони для упевненого застосування Конституції, незалежно від того, чи вони стосуються загальних прав громадян, чи повноважень і організації державної влади (§54, абз. 2);

2) державні угоди про відносини із закордоном;

3) закони про паспортизацію та поліцію, що займається справами інозем­ців;

4) закони про військову справу та міліцію, включаючи встановлення кон­тингенту новобранців;

5) законодавство про грошову та митну системи, а також про державну фінансову та податкову системи з правом улагоджування державного кошторису отримання державних кредитів...;

6) цивільне законодавство;

7) законодавство в усіх галузях соціального забезпечення, охорони здоро­в'я та ветеринарії;

8) аграрне законодавство;

9) законодавство про міри та ваги, про торгівлю, промисловість, промис­ли та гірничу справу, про охорону патентів, товарних знаків та взірців і моде­лей...;

10) законодавство про поштову, телеграфну і телефонну справу, про залі­зничні дороги, внутрішнє судоплавство, сполучення і транспортні засоби, а також про загальне сполучення на дорогах країни та про будівництво доріг для оборони країни;

11) законодавство про культурну, шкільну, освітню справу, а також про бібліотечну справу в державі;

12) кримінальне законодавство та карне судочинство;

13) законодавство про театральну справу і кіно;

14) єдині принципи про житлову справу, розподіл населення та похорон­ну справу в цілій державі;

15) єдині принципи про добродійність, суспільне піклування і захист су­спільного правопорядку та безпеки в державі.

§57. Народна Палата оголошує війну і укладає мир...

Народна Палата здійснює верховний нагляд за всім управлінням та пра­восуддям.

Адміністративні розпорядження виконавчої влади, які містять загально­обов'язкові норми, повинні подаватися в легіслятивну комісію Народної Палати (§72). Ця комісія має право протягом шістдесяти днів після подання розпорядження висловитися про те, чи це розпорядження має законну силу, чи з яких причин йому слід відмовити в законній силі... Народна Палата має право при загрозі внутрішній безпеці і для підтримання правопорядку вживати заходів, якщо Президент Республіки не вжив їх вчасно; але вона може також змінюва­ти або відміняти відповідні заходи Президента залежно від потреб.

§58. Народна Палата має право висувати політичні звинувачення проти Президента Республіки, членів його Ради, членів Державної Ради, представ­ників державного правосуддя з двома третинами голосів (§101, абз.2,3; 104,абз.З; 110; 120, абз.2; 124, абз. 3), а також вносити пропозицію про зміщення Прези­дента Республіки (§79, абз.1; 101, абз.4).

§59. Народна Палата обирається на чотири роки. Нові вибори мусять відбуватись тільки після того, як мине три місяці...

§60. Депутати не зв'язані ніякими інструкціями. Вони зобов'язані брати участь в обговореннях питань і прийнятті рішень Народної Палати і її комісій, а також сумлінно і з найкращим розумінням виконувати взяту на себе або доручену роботу...

§61. Народна Палата обирає голову, двох замісників і трьох секретарів і приймає свій Регламент.

§62. Для перевірки правильності виборів утворюється Особливий Суд по перевірці правильності результатів виборів...

§63. Кожний депутат як такий звільняється повністю від виконання своїх професійних обов'язків і за висловлювання, зроблені при виконанні профе­сійних обов'язків, може бути притягнений до відповідальності тільки Народ­ною Палатою.

Жоден депутат за час з моменту оголошення результатів виборів і до розпуску Народної Палати не може бути заарештованим або притягненим до судової відповідальності за скоєння карної дії. Для арешту або судового пере­слідування депутата необхідна виразна згода Народної Палати...

§64. Члени Народної Палати винагороджуються з державної скарбниці.

§65. Засідання Народної Палати відкриті для громадськості. Винятки вста­новлюються Регламентом.

§66. Правдиві звіти про відкриті засідання Народної Палати, а також про засідання її комітетів не тягнуть за собою ніякої відповідальності.

§67. Президент Республіки має право вибору бути чи не бути присутнім на засіданнях Народної Палати...

§68. Законодавство готується частково через подання проектів законів, частково через внесення пропозицій. Подавати проекти законів мають право: Прибічна (Президентська) Рада, Державна Рада або її дорадча колегія. Голова Державної Юстиції, Комісії Народної Палати і Комісії, вибрані для цих цілей на народних з'їздах (§81, абз.2).

Пропозиції вносяться або з середовища Народної Палати, або з середови­ща Народних З'їздів (Зборів).

§69. Якщо Конституція не передбачає іншого, то для прийняття рішення Народної Палати достатня проста більшість голосів...

§70. Для дотримання національних інтересів члени Народної Палати по­діляються на три національні курії: перша курія об'єднує всіх українців, друга всіх поляків, третя — всі інші національності Народної Палати.

§71. Для обговорення окремих справ і прийняття по них рішень, які нале­жать до сфери діяльності Народної Палати, утворюються комісії.

Кожна національна курія висилає в ці комісії своїх представників. На кожні чотири представники першої (української) курії припадає по одному представнику другої (польської) і третьої курій...

§72. Для перевірки поданих проектів законів і внесених пропозицій слід призначити легіслятивну комісію. Тому всі проекти законів і пропозиції слід направляти в цю комісію...

Комісія по законодавству засідає безперервно.

§73. Народна Палата простою більшістю голосів усіх її членів може вима­гати, щоб прийнятий Комісією по законодавству законопроект або прийнята ним пропозиція були подані Народному З'їзду для прийняття рішення.

Окремі національні курії Народної Палати також мають право протягом десяти днів після прийняття закону, який порушує національні права окре­мих народів, висунути протест і апелювати або до Державного Судового Три­буналу, або до загального Народного З'їзду для прийняття рішення (§84, абз.2; 124, абз.2).

Якщо, як у названих випадках, вимагається скликання Народного З'їзду, то обов'язок Президента Республіки скликати Загальнонародний З'їзд якомо­га скоріше і представити йому законопроект або закон для голосування.

§74. Президент Республіки може висунути протест проти закону протя­гом десяти днів після його прийняття Народною Палатою, але він повинен відкрито опублікувати цей протест і скликати Загальнонародний З'їзд для винесення рішення про прийняття або відхилення цього закону. Термін скли­кання Народного З'їзду слід призначати так, щоб змоменту прийняття рішен­ня Народною Палатою минув строк у сорок п'ять днів.

Якщо Народний З'їзд приймає такий закон, то він після його опубліку­вання вступає в законну силу, а якщо цей закон, навпаки, відхиляється, то Народна Палата не може більше прийняти його в той же самий період своїх засідань, а з суттєвими змінами може прийняти його не раніше ніж через два роки...

§75. Президент Республіки може розпустити Народну Палату також до завершення чотирирічного періоду засідань (§59), але тоді він мусить оголо­сити не тільки нові вибори в Народну Палату, й одночасно нові вибори Пре­зидента...

§76. Між двома сесіями і в період виборів законодавчу владу, що належить Народній Палаті, здійснює тимчасово Президент Республіки.

Але якщо мова йде про оголошення війни або про укладення миру, то Президент Республіки повинен негайно скликати Народну Палату, навіть якщо вона перенесла свої засідання або була розпущена. При небезпеці гаяння часу навіть розпущена Народна Палата мусить скликатися з метою запобігання цьому.

б) Загальнонародна Рада

§77. Для ревізії конституції Президент Республіки повинен скликати за рішенням Народної Палати або Загальнонародного З'їзду Загальнонародну Раду.

Загальнонародна Рада складається наполовину з делегованих членів На­родної Палати, а наполовину утворюється з делегатів обласних заступництв, Народних Комор і Загальнонародних З'їздів. При створенні складу цієї Ради необхідно дотримуватись нормативних співвідношень: 4 українці; 1 поляк; 1 - інші національності (§71, абз.2)...

§78. Якщо оголошений воєнний стан, то Народна Палата може після тим­часового відстрочення окремих основних прав Конституції прийняти рішення про скликання Загальнонародної Ради...

§79. Загальнонародна Рада збирається також за розпорядженням Голови Народної Палати для того, щоб за дорученням Народної Палати прийняти рішення про звільнення Президента Республіки (§101, абз.4). Для зміщення Президента необхідна більшість у дві третини голосів.

в) Народні Збори і Народні Комори (Комісії)

§80. Для безпосереднього вираження загального волевиявлення повинні скликатися Народі Збори як збори громадян, що мають право голосу.

Народні Збори бувають або загальними, в межах цілої держави, або ло­кальними, обмеженими окремими адміністративними регіонами, останні на­зиваються окружні, або обласні, з'їзди...

§81. Чергові Народні Збори повинні відповідно до локальних завдань своєї діяльності здійснювати критику як законодавства, так і управління цілою дер­жавою, областями та округами (§80, абз.2), подавати скарги, висловлювати побажання, і приймати рішення у справах, що стосуються правопорядку в державі, причому вони можуть або вимагати того, щоб уряд точно дотримува­вся існуючих законів, або того, щоб Народна Палата приступала до вирішення певних правових питань і врегульовувала їх відповідним чином.

Чергові загальнонародні і обласні Збори можуть бути також безпосеред­німи ініціаторами нових законів...

...§83. У сферу діяльності Народних Зборів входить також обрання окре­мих високих посадових осіб держави.

Загальнонародні Збори щорічно обирають за пропозицією національних курій Народної Палати тих членів Державного Судового Трибуналу (§123, абз.2), які підлягають обранню, а обласні Збори обирають на період засідань окружного заступництва голову цього заступництва. Окружні Збори обира­ють на період засідань районного заступництва голову цього заступництва. Обидва голови заступництв обираються за пропозицією Президента Респуб­ліки з трьох кандидатур.

...§86. Народні Комори є обрані організації важливих соціальних груп, які перебувають під державним наглядом і мають визначену державою сферу ді­яльності (§91).

Народні Комори мають право бути вислуханими при розв'язанні важли­вих професійних питань в уряді; вони мають також право і обов'язок вислов­люватись про відповідні законопроекти і законодавчі пропозиції, а також дава­ти експертні висновки на запити Народної Палати, Народних Зборів та уряду. Крім того, вони мають право здійснювати професійну критику актів законо­давчої влади і їм повинно бути надане право па основі окремого основного закону здійснювати вплив на заняття посад відповідно до їх пропозицій...

§87. На Народних Зборах і в Народних Коморах панує принцип свободи слова (§63, абз.1)...

в) Місцеве заступництво

§88. Закони про поділ на області, округи і громади (§50. абз.4), а також про вибори в обласні, окружні і громадські заступництва є основними закона­ми.

§89. Сфера діяльності обласних заступництв охоплює регулювання і кон­троль усіх тих питань в області, які потребують централізованого упорядку­вання в області і не підпадають під загальне законодавство держави. Сюди належать зокрема:

1) фінансова система області з правом формування щорічного обласного бюджету, а також з правом розпоряджатися майном області та стягувати об­ласні податки для покриття потреб області під особливим контролем Народ­ної Палати; 2) контролювання громад і районів, що належать до даної області, в їх управлінні основними фондами; 3) затвердження статутів окремих громад; 4) розвиток сільського та лісового господарства, промислів і транспортно­го сполучення в межах області; 5)створення ощадних кас, позичкових та кредитних установ; 6) створення лікувальних та гуманітарних установ; 7) створення загальнокорисних установ; 8) організація піклування про бідних та благодійної допомоги; 9) регулювання і контроль народних шкіл та виховання в межах області; 10) піклування про громадський порядок та безпеку в області...

§90. Сфера діяльності окружних заступництв у принципі аналогічна дія­льності обласних заступництв (§89), але вона обмежується колом місцевих потреб округів.

§91. Громадське заступництво повинно піклуватися про місцевий право­порядок в громаді в рамках загальних державних законів та розпоряджень центральних органів, які підлягають виконанню...

§92. Усі органи місцевого заступництва обираються на чотири роки...

Положення про недоторканність (§69) мають силу також для обласних, окружних заступництв та заступництв громад, але лише на тривалість засі­дань...

Поиск по сайту: