Закон про виділ Української Ради (4 січня 1919 р.)

Українська Національна Рада постановила:

§1.

Українська Національна Рада вибирає з-посеред себе Виділ з 9 членів, якому проводить, як десятий член, Президент Української Національної Ради, а на случай його перешкоди найстарший віком його заступник.

§2.

До компетенції Виділу Української Національної Ради нале­жить:

а) іменувати членів правительства;

б) приймати й уділяти їм демісії;

в) виконувати право амнестії й аболіції, а то на внесеннє Державного Секретаріяту судівництва. В справах військового судівництва може Виділ Української Національної Ради перенести право виконування амнестії на Раду Державних секретарів;

г) іменувати начальників верховних державних урядів цивіль­них і військових;

д) удостовіряти й оповіщувати закони.

§3.

Виділ Української Національної Ради скликує в міру потреби Президент Української Національної Ради, а в случаю його перешкоди найстарший віком його заступник. Він репрезентує Виділ і підписує його письма.

§4.

Виділ Української Національної Ради вибирається на час її каденції, а влада його гасне з хвилею вибору нового Виділу новою Радою.

§5.

Рішення Виділу западають більшістю голосів, а в случаю рівности голосів стає рішеннєм те внесеннє, за котрим голосував президент.

До важности рішень треба присутности що-найменше шести членів Виділу.

§6.

Отсей закон входить в силу з днем ухвалення.

Конституційні акти України 1917-1920. Невідомі конституції України. / Науковий коментар Д.Б. Яневський – К.: Філософська і соціологічна думка, 1992. – С. 97.

Закон Західноукраїнської Республіки про мови на її території (15 лютого 1919 р.)

Закон з дня 15 лютого 1919 р. про уживання мови у внутрішнім і внішнім урядованю державних властей і урядів, публічних інститу­цій і державних підприємств на Західній області Української Наро­дної Республіки.

Українська Національна Рада постановила:

§ 1. Державною мовою на Західній області Української Наро­дної Республіки є мова українська.

§ 2. Цю мову вживають у внутрішнім і внішнім урядованню всі державні власті і уряди, публічні інституції і державні підприємства.

§ 3. Законно признаним національним меншостям полишає­ться свободу уживання як усно так і в письмах їх матірної мови в урядових зносинах з державними властями і урядами, публічними інституціями і державними підприємствами.

§ 4. Закон цей обов'язує з днем його оповіщення.

За Виділ Української Національної Ради:

Д-р Горбачевський, в. р., Д-р Петрушевич, в. р.

Хрестоматія з історії держави і права України: У 2-х т. / За ред. В.Д. Гончаренка. – К.: Ін Юре, 1997. – Т. 1. – С.103 – 104.

Поиск по сайту: