IV Ф.-Д. Міністерство і Ф.-Д. Міністри

§ 143. Ф.-Д. Міністерство завідує центральним державним управлінням Ф.-Д. Організації У.Н.Р. на підставах, зазначених в § 57 О.Д. Законів.

Розподіл справ в центральному Управлінню між окремими Міністерствами переводиться по реальному, річевому принціпові.

§ 144*. Число Міністерств і засоби, потрібні для удержання їх, визначаються законом. Розподіл справ між Міністерствами належить Рад Міністрів і затверджується Ф.-Д. Головою.

§ 145. В складі кожного Міністерства організуються Департаменти. Справи, що належать до компетенції Міністерства, розподіляються між департаментами по реальному принціпові і, з доповіді відповідного Міністра, затверджуються Радою Міністрів.

Увага: В випадкові зауваженої необхідности од Парламенту залежить з свого боку ухвалити законодавчу постанову по тим чи иншим питання організації Міністерства.

§ 146. В кожному Департаменті Міністерства по реальному принціпові організуються окремі діловодства. Робота між ними розподіляється розпо­рядженням Міністра.

Увага: Окремі Міністерства, Департаменти в них та діловодства в Департаментах по принціпу провінціяльному (краєвому) утворюються як виняток для необхідних випадків.

Окремі Департаменти в справах окремих місцевостей (країв) утворюються законодавчим порядком.

§ 147. Кожне Міністерство виконує покладені на нього функції на точній підставі законів про їх компетенцію, про степень влади та про порядок переведення їх діяльності. В зазначених межах вони працюють самостійно всяко дбаючи про найкраще задоволення державних та громадських інтересів Батьківщини.

§ 148. На чолі кожного Міністерства стоїть, як вищий одноособовий начальник його, Міністр. При ньому може бути один або декілька Віце-Міністрів, що являються його найближчими співробітниками (§ 159).

§ 149. На чолі кожного Департаменту стоїть його Директор, а при ньому один або декілька Віце-Директорів, як його помішники.

§ 150. На чолі окремих діловодств в Департаменті стоять ріжних рангів діловоди, як безпосередні відповідальні виконавці всієї ріжнородньої біжучої праці в Департаменті. При кожному діловоді є столоначальники, як його помішники, що стежать за точним виконанням усієї канцелярської роботи.

§ 151*. Міністр призначається Ф.-Д. Головою після внесення кандидата ухваленого Об'єднаним Зібранням Палат Парламенту (§ 58, п. 3).

В межах наданої Міністрові законами компетенції і степені влади, він в свойому відомстві, строго керуючись приписами закону, обов'язково піклується про корисний і доцільний для добробуту і безпечности держави напрямок роботи в дорученому йому Міністерстві.

Міністр своєчасно повинен порушувати законодавчі питання для корисних реформ в його відомстві.

§ 152. Міністр має загальний догляд за правільним виконанням роботи у його відомстві і відповідає за нього.

Він має право з свого розсуду безпосередньо дати роспорядження в кожній справі, яка переводиться його відомством, вказати напрямок її, давати в цьому змислі спеціяльні доручення уповноваженим на це тим особам і призначати ревізії в свойому відомстві.

§ 153. В межах наданої Міністрові окремими законами компетенції і степені влади, він має право видавати обов'язкові для громадян постанови з характером загальних норм права. Для точного виконання законів він видає пояснюючі роспорядження.

В випадках зауваженої Міністром необхідності для підлеглих йому осіб і установ він видає належні інструкції.

§ 154. Міністр призначає на уряди, усовує й звільняє з уряду власною владою співробітників свого відомства включно до Віце-Директорів Департаменту.

§ 155. В разі потреби Міністр скликає наради, для обговорення визначення ним питань, зі складу співробітників Міністерства по свойому вибору, також закликає для участи в таких нарадах досвідчених осіб.

Досвідчені особи одержують нагороду за виконану працю й повернення дорожних витрат. Запрошені досвідчені особи у випадку відмовлення виконання визначених вимог Міністра без доведення поважних причин підлягають карі на основах, зазначених в §§ 100 і 101 О.Д.З.

§ 156*. З дозволу Ради Міністрів, затвердженого Ф.-Д. Головою, керування всіма біжучими справами в Міністерстві, або певними частинами їх, Міністр мас право покласти на одного з Віце-Міністрів, з затвердженням його Радою Міністрів. В такому випадкові Віце-Міністр підписує всі належні роспорядження, приписи, роз'яснення і другі відповідні папери, що виходять з Міністерства, «за Міністра».

Про кожний випадок такої передачі функцій Міністра Віце-Міністрові оголошується для загального відома.

За Міністром одначе зберігається право завше, з його розсуду, попередивши при цьому свого Віце-Міністра, приймати тимчасово або на завше ту або другу справу у власне керування.

§ 157*. В своїх заходах для можливо ліпшого, доцільного й корисного для добра Країни керування справами Управління в Міністерстві (§151) Міністр керується тим загальним напрямком (політикою правительства) який вказується Радою Міністрів і ухвалюється Ф.-Д. Головою.

§ 158*. Віце-Міністри й Директори Департаментів призначаються на уряд, на внесення Ради Міністрів, Ф.-Д. Головою.

§ 159. Віце-Міністри займаються справами з доручення Міністра і заступають його у всіх належних випадках з його призначення (§148)

Для участи в засіданнях Ради Міністрів, заступати Міністра, запрошується той з його товаришів (коли їх декілька), котрого для цього призначає Рада Міністрів.

§ 160. Директори Департаментів вирішують самостійно, а з відповідних випадках по інструкції Міністра, всі більш дрібні біжучи справи, що належить до компетенції Департаменту, і самі підписують всі відповідні папери, що виходять з Міністерства.

З дозволу Ради Міністрів, на внесення Міністра, Директор Департаменту мас право покласти частину таких справ на Віце-Директорів, про що публікується для загального відома.

§ 161. Всі виконані папери по справках підписуються відповідними діловодами.

§ 162. У випадках доручень функцій; Міністра Віце-Міністрові (§ 156), а функцій Директора Департаменту Віце-Директорові (§ 160), у всіх роспорядженнях і паперах, підписаних замість Міністра Віце-Міністром і замість Директора Віце-Директором, зазначається, на підставі якого саме і де оголошеного наказу Віце-Міністр чи Віце-Директор Департаменту виконує функції Міністра чи Директора Департаменту.

§ 163. За відповідність в деталях окремих роспоряджень, наказів і роз'яснень, які виходять за підписом Міністра, з існуючими законами відповідальність несе Директор Департаменту.

За точність виложених в докладі даних і справок з посилкою на закони, які служать підставою наказів, та пояснень, що виходять з Міністерства по відповідним справам і питанням, відповідає діловод. За точність переписаного паперу з первотвору, який пропускає Директор Департаменту і діловод, відповідає Столоначальник,

Всі відповідні папери, які виходять за підписом Міністра, підписуються також Директором Департаменту, Діловодом і Столоначальником.

Цим встановлюються відповідна службова відповідальність цих осіб.

§ 164. Коли співробітники в яких небудь приписах Міністра або Директора Департаменту, а у відповідних випадках Віце-Міністра або Віце-Директора що надсилаються підлеглими владами, зауважать суперечність з законами, вони обов'язані мотивованим докладом повідомити про свій сумнів того начальника, який підписав відповідний папір.

Коли у відповідь на цю доповідь, подану Міністрові, а в належному випадку Директорові Департаменту, одержується підтверждаюче перший наказ роспорядження, то співробітник або установа, яка заявить про свій сумнів, приступає до виконання роспорядження, виключаючи випадки зовсім явної незакономірності ствердженого роспорядження.

Міністр, або Директор Департаменту, що стверджують на зазначене вище внесення підлеглого співробітника своє первісне роспорядження одночасно доносять про це Ф.-Д. Суду, котрий може постановити негайно припинити виконання роспорядження. Співробітник, який відмовиться по ствердженому роспорядженню Міністра або Директора Департаменту виконати наказ з причин явної незакономірності його, негайно робить доповідь про це по начальству і одночасно повідомляє про це Ф.-Д. Суд

§ 165*. Міністри, Віце-Міністри, Директори Департаментів і Віце-Директори не мають права займати посади в муніціпальних установах займатися вільними професіями, служити в акційних компаніях і товариствах, брати участь в підрядах і постачаннях зі скарбом і з муніціпальними установами. Займати одночасно инші посади в державних установах і у вищих наукових закладах дозволяється їм не инакше, як на внесення належних Міністрів з дозволу Ради Міністрів, затвердженого Ф.-Д. Головою.

§ 166*. Всі Міністри складають Раду Міністрів-Голова Ради Міністрів і його заступник призначаються, на внесення Ради Міністрів, Ф.-Д. Головою, з складу Міністрів.

У випадку коли виясниться неможливість замістити ці посади зі складу Міністрів окремих відомств, а також на вимогу Ф.-Д. Голови, Голова Ради Міністрів і його заступник призначаються зі складу осіб, що не є на уряду Міністрів.

В такому випадкові Рада Міністрів вносить своїх кандидатів на цей уряд па ухвалу Ф.-Д. Голови. Коли останній ухвалить запропонованих канди­датів, то вони вносяться на затвердження Об'єднаного Зібрання Палат Парламенту. Коли Парламент не засідає, то ухвалений Ф.-Д. Головою кандидат приступає до виконання своїх обов'язків і виконує їх до найблизчої сесії Парламенту, від якого залежить його затвердження.

Коли Ф.-Д. Голова відкине представленого Радою Міністрів кандидата, то Рада Міністрів пропонує Голові нового кандидата; по ухвалі останнього Головою він вноситься на затвердження Об'єднаному Зібранню Палат Парламенту.

Коли Ф.-Д. Голова відкине його, то Об'єднаному Зібранню представ­ляється кандидат, запропонований Радою Міністрів, і кандидат Ф.-Д. Голови. Об'єднане Зібрання затверджує одного з них, або відкидає обох кандидатів. Коли Об'єднане Зібрання відкине обох кандидатів в котрому небудь з наведених випадків, тоді Ф.-Д. Рада вибірає кандидатів на посади Голови Ради Міністрів і його заступника і подає їх на референдум.

§ 167*. Розглядові на вирішенню Ради Міністрів підлягають такі справи:

1) Справи, доручені Раді на підставі окремих законів;

2) Справи, доручені Раді Палатами Парламенту, Ф.-Д. Судом, Ф.-Д. Головою;

3) Справи, які вносить в Раду її Голова;

4) Справи, які вносить в Раду Міністрів окремий Міністр по свому відомству;

5) Всі представлення, які вносить від імені Правительства в Палати Парламенту;

6) Відповіді Правительства на запити (інтерпеляції) Палат Парламенту. Давати відповіді перед Палатами Парламенту може бути доручено як Міністрам, так і иншим особам.

§ 168. При Раді Міністрів існує Державна Канцелярія. Начальник її іменується Державним Секретарем, який призначається тим же порядком, як і Міністри; відповідальність його визначається тими ж правилами, як і для Міністрів (§§ 171 і 188).

§ 169*. При Раді Міністрів існує Особлива Нарада, що має своїм завданням допомагати Земським Парламентам при складанні законодавчих проектів. В склад Особливої Наради призначаються 12 осіб по вибору Парламенту, а саме: по 4 від кожної Палати; 2 особи від Ради Міністрів і 2 особи від Ф.-Д. Голови. Особи ці вибіраються з числа фаховців, що можуть бути корисні в законодавчо-кодификаційній роботі.

Особлива Нарада має право автономно доповнювати свій склад всього до 24 осіб з числа фаховців. Даний склад Особливої Наради вибірається на час законодавчого періоду (легіслатури).

Завдання Особливої Наради не обмежується лише виконанням запропонованих їй Земськими Парламентами ріжного роду законопідготовчих праць; її завданням є також підготовляти таку роботу і по власній ініціятиві.

§ 170. Підсудність Міністрів, Директорів Департаментів, а також Віце-Міністрів і Віце-Директорів (в випадках, передбачених в §§ 156 і 162), за службові переступи визначається наступними правилами (§§ 171 — 188):

§ 171*. Справи про службові переступи, доконані особами, зазначеними в § 170; судове доходження може бути запропоновано:

1) кожною Палатою Парламенту;

2) Ф.-Д. Головою;

3) Ф.-Д. Судом, Ф.-Д. Контролем і Касаційним Судом, коли в час переведення справ в цих установах будуть виявлені карні вчинки по службі вищезазначених осіб;

4) окремими Земськими Парламентами;

5) приватні особи і Установи, що їх права порушені вчинками зазначених осіб, мають право просити Ф.-Д. Суд роспочати проти цих осіб карне доходження. Обвинувачення заявляються Голові Ф.-Д. Суду. Коли обви­нувачення пред'являє Ф.-Д. Суд, то подає його Голові Касаційного Суду.

§ 172. Особлива Рада для розгляду справи про зазначені в § 170 переступи складається періодично на один рік на 1 січня кожного року так:

1) 6 членів цеї Ради визначається жеребком з списка осіб, до якого внесено по п'ять призвіщ, пропонованих кожним окремим Земським Парламентом;

2) жеребком же визначається по одному членові зі складу кожної з вищезазначених установ, а саме: Ф.-Д. Палати, Ф.-Д. Ради і Ф.-Д. Ради Міністрів;

3) по одному члену Ради вибірають з свого складу Ф.-Д. Суд, Ф.-Д. Контроль і вищий Касаційний Суд.

Увага: Коли одна з зазначених в уступах 2 і 3 установ пред'явила обвинувачення, то ніхто з її складу не може бути членом Ради, відсутнього з такої причини 12-го члена Рада сама автономно кооптує.

§ 173. Для заступлення членів Особливої Ради в кожній зазначеній в § 172 курії визначаються кандидати до членів.

По уст. 1 § 172 кандидатами вважаються всі зазначені в спискові особи. Черга окремих кандидатів для заступлення, в разі потреби, членів Ради визначається жеребком.

По уст. 2 жеребком визначається по 2 кандидати до кожного члена Вони називаються 1-й і 2-й кандидат, і в такій же черзі закликаються до заступлення членів Ради.

По уст. 3 вибірають по одному кандидату до члена од кожної курії.

До кооптованого члена Особливої Ради (увага до § 172) також вибірають кандидата.

§ 174. Підсудний має право зі всього складу членів Ради вилучить до 3 осіб. Вилучених членів Ради заступають відповідні кандидати. З загального числа кандидатів до членів Ради підсудний мас право вилучити 1/4 частину

§ 175. Для доповнення Особливої Ради компетентними юристами користуються §§ 136, 137 О.Д.З.

§ 176. Голова Особливої Ради вибірається самою Радою з складу своїх членів. Функції прокурора виконує Прокурор Ф.-Д. Суду.

§ 177. Порядок судівництва в Особливій Раді визначається правилами, виложеними в §§ 139, 140.

§ 178. Обвинувачуючий присуд Особлива Рада надсилає Об'єднаному Зібранню Палат Парламенту і до розгляду його цим Зібранням присуд не виконується. Об'єднане Зібрання Палат Парламенту не має права збільшити кару, призначену обвинуваченому Особливою Радою, але має право зменшити, або й зовсім звільнити підсудного од кари. Додержання вимог § 142 в цім випадкові обов'язкове.

§ 179. Карне доходження проти Міністрів і инших осіб, зазначених в § 170 за инші, крім зазначених в § 171, переступи, як в порядку публічного, так і приватного обвинувачення, належить до компетенції Касаційного Суду У.Н.Р., як 1-ої інстанції для таких справ. Апеляція на вироки Касаційного Суду в таких справах подається до З'єднаного Зібрання Касаційного Суду і Ф.-Д. Суду. В це Зібрання жеребком од кожної з обох установ вибірають по 6 членів і по 3 кандидати до них. В цьому випадкові за тих членів Касаційного Суду, що в цій справі складали колегію Суду для розгляду справи в 1-й інстанції, жеребок не береться. Обов'язки прокурора виконує в 1-й інстанції Прокурор Касаційного Суду, а Прокурор Ф.-Д. Суду — в Апеляційній інстанції.

Підсудному надається право вилучати з складу Суду членів і кандидатів до них на підставах, зазначених в § 174.

У З'єднаному Зібранню Касаційного Суду і Ф.-Д. Суду обов'язки Голови виконує один з членів Зібрання, вибраний останнім з свого складу. Підсудному надається право попереднього вилучення од звання Голови Зібрання трьох членів з складу Особливого Зібрання.

§ 180. Цівільні позви, що подають на осіб, зазначених в § 170, про відшкодовання за збитки, які заподіяли вони при виконанню СВОЇХ службових обов'язків, належать до компетенції цівільного відділу Касаційного Суду, як 1-ї інстанції.

Зібрання для розгляду таких справ складається з п'яти членів Суду Апеляційну інстанцію для скарг на вирішення Касаційного Суду по таких справах творить об'єднане зібрання цівільного та карного відділу Касаційного Суду, 5 членів од кожного, що визначаються жеребком.

§ 181. Крім зазначених в §§ 171 і 179 карних справ, Міністри одповідають також і за доконані ними по службі вчинки, котрі хоч і не мають на собі визначених законом ознак переступу чи злочинства, але зпричинили собою велику шкоду для державних інтересів і виявляють необережність Міністра.

Пред'явити в таких випадках зазначеним особам обвинувачення залежить од кожної зокрема Палати Парламенту. Палата Парламенту ухвалює постанову про обвинувачення при кворумі 2/3 числа членів більшістю І/2 голосів загального числа членів Палати. Голосовання відбувається одкрито.

Ухвалена постанова одної Палати передається в другу Палату, коли і друга Палата ухвалить постанову про обвинувачення при тих же умовах що до кворума і більшости голосів, справа про притягнення Міністра до політичної одповідальности передається в окремо складений Трибунал для розгляду справ про політичну одповідальність Міністрів.

§ 182*. Зазначений в § 181 Трибунал складається так: в канцелярії Ради Міністрів ведеться постійний список всіх живих осіб, що раніше займали уряди Голови та заступників Голови Ради Міністрів, Ф.-Д. Голови, Голов Палат Ф.-Д. Парламенту, Ф.-Д. Суду і Колегії Ф.-Д. Контроля та Касаційного Суду, за винятком тих з зазначених осіб, що в даний мент займають одну з зазначених посад.

З цих осіб жеребком визначається 6 членів Трибуналу, а других 6 членів цього Трибуналу призначаються на 1 січня кожного року на один рік також жеребком з загального списка кандидатів, що вибіраються для цього Земськими Парламентами по 3 особи од кожного.

§ 183. Кандидатами до призначених таким способом членів Трибуналу вважаються всі инші особи з зазначеного § 182 загального списка. Черга кожного з кандидатів по кожній курії визначається жеребком.

§ 184. З визначених 12 членів Трибуналу підсудний може вилучити не більше двох. В такім випадку їх заступають чергові кандидати.

§ 185*. Організація зазначеного вище Трибуналу покладається на Особливу Колегію, що утворюється на кожний календарний рік з Ф.-Д. Голови, членів Ф.-Д. Суду, обох Палат Парламенту і Державного Контролю, по одному делегатові од кожної з цих установ. Обов'язки Голови в цій Колегії покладаються на Ф.-Д. Голову. Обов'язки Секретаря виконує одна або дві особи з числа секретарів Ф.-Д. Суду з його призначення.

§ 186. Порядок ведення справ в Трибуналі грунтується на найбільш культурних принціпах, що забезпечують повне з'ясовання як обвинува­чення, так і оборони.

§ 187. Трибунал ухвалює свої обвинувачуючі присуди що до політичної відповідальности Міністра більшістю 3/4 голосів членів Трибуналу. Міністр, визнаний винним, позбавляється на майбутнє, — на певний термін, або й на завше, — права бути призначеним на уряд Міністра. Свою постанову з приводу цього Трибунал ухвалює абсолютною більшістю голосів.

§ 188. Присуд Трибунала подається до Палат Парламенту. Коли присуд буде засуджуючий, то з ініціятиви одної з Палат Парламенту Об'єднане Зібрання Палат має право постановити цілковите чи частинне звільнення засудженого Міністра від обмеження прав, що визначив Трибунал.

V Федерально-Державний Суд

§ 189. Ф.-Д. Суд складається з членів, що призначаються доживотно через вибори в Об'єднаному Зібранню Палат Парламенту. Призначення переводяться так (§§ 190 — 194):

§ 190*. Половину членів Суду вибірає Об'єднане Зібрання з числа кандидатів, котрих для цієї мети подають Парламенти Земель. Дві шостих числа членів Ф.-Д. Суду Об'єднане Зібрання Палат Парламенту вибірає з числа кандидатів, котрих подають кожна з обох Палат Парламенту. Одну шосту частину членів Ф.-Д. Суду призначає Ф.-Д. Голова.

§ 191. Половина членів Суду повинна складатися з осіб, що мають вищу юридичну освіту та мінімум шестирічний судовий стаж. Такими особами вважаються також особи, які мають вищу ступінь доктора юридичних дісціплін або мають звання професора юрідичних наук у вищих наукових закладах.

§ 192. Число членів Суду визначається законодавчим порядком в залежности від збільшення роботи в Суді.

§ 193. Нагорода членів Суду платнею визначається в розмірі не менш двох третин платні Міністра.

§ 194*. Вибрані вищезазначеним порядком члени Ф.-Д. Суду не підлягають ніякому затвердженню на урядах. Але Ф.-Д. Голова може заявити вилучення вибраному Парламентом членові Ф.-Д. Суду. Вилучення цілком недопустимо, коли вибори відбулися при більшости трьох четвертин голосів всього складу Об'єднаного Зібрання Палат Парламенту. Стверджене другою постановою Парламенту вибрання члена Ф.-Д. Суду на випадок заявлення Ф.-Д. Головою вилучення вступає в законну силу, коли постанова Об'єднаного Зібрання ухвалена більшістю не менш трьох четвертин голосів. При меншій більшости рішення представляється вдруге Ф.-Д. Голові. Коли останній залишається при свому першому вирішенню про вилучення, то Об'єднане Зібрання, на третій раз, має право поставити на балотіровку ту ж саму особу. Коли обрання його відбулося більшістю не менш 2/3 голосів обох Палат, то Ф.-Д. Голова має право перенести своє заперечення на референдум. Рішення Ф.-Д. Голови повинно бути заявлено не пізніше як на четверту добу з дня одержання Головою офіційного повідомлення про вибори.

§ 195*. Порядок ведення справ в Ф.-Д. Суді встановлює сам Суд, також і всякі зміни в ньому.

Коли Ф.-Д. Голова, Палати Парламенту або Рада Міністрів зауважать у встановленому Ф.-Д. Судом порядкові ведення справ в Суді (§ І95) порушення О.Д.З., то по ініціятиві котрої небудь з зазначених трьох установ складається окреме З'єднане Зібрання, що порушує питання про передачу справи про порушення Ф.-Д. Судом О.Д.З. на референдум.

Таке вирішення Окремого З'єднаного Зібрання повинно бути ухвалено так: «після рішення Ф.-Д. Голови, постанови Ради Міністрів, ухвалені двома третинами її членів, і постанови кожної з обох Палат, ухвалою більшістю двох третин голосів всього складу Палати».

Члени і Секретар Ф.-Д. Суду не можуть бути одночасно на службу в якій небудь иншій державній, громадській або приватній установі.

§ 196. Ф.-Д. Суд вибірає Голову і заступників Голови зі свого складу терміном на три роки.

§ 197*. Ф.-Д. Судові підсудні такі справи:

1) всі суперечки що до правильного пристосуванння законів, що входять в склад О.Д.З. (Конституцію), не зважаючи на те, чи то особа, чи то Установа зацікавлені в цій справі;

2) роз'яснюючі відповіді щодо правдивого застосовання Конституції з внесення, зробленого Палатами Парламенту, Ф.-Д. Головою, Радою Міністрів, Ф.-Д. Контрольом, а також законодавчими і вищими адміністраційними і судовими установами в окремих Землях;

3) дісціплінарні і карні справи при вчинки Голови, його заступників і членів Ф.-Д. Суду і секретарів Суду за службові переступи;

4) переступи, вчинені супроти зазначених в п. 4 цього § осіб під час виконання ними або з приводу виконання ними службових вчинків;

5) справи адміністративної юстиції, що виникають в адміністративних установах, безпосередньо підлеглих Ф.-Д. Установчій владі, включно до справ дісціплінарних і карних за службові переступи, доконані спів­робітниками цих установ;

6) справи, котрі законодавчою владою У.Н.Р., по згоді з Ф.-Д. Судом, покладаються на Ф.-Д. Суд;

7) непорозуміння між Землями У.Н.Р., що не будуть розв'язані за згодою сторін.

§ 198*. Для справ, зазначених в уступах 3, 4 і 5, в складі Ф.-Д. Суду організуються для кожної з цих трьох категорій справ окремі секції; члени секції призначаються на 5 років виборами Загального Зібрання Суду. Кожний рік зі складу членів секції по черзі вибуває одна п'ята частина членів. На місце вибувших вибираються нові члени. Коли при діленню загального числа членів секцій на 5 буде лишок, то він, для відповідного вирівнюючого учоту, прираховується до останнього виходу. Перевибори не виключаються. Для справ, зазначених в уступі 5, можуть бути, за згодою Ф.-Д. Голови і Ради Міністрів, загальним зібранням членів Ф.-Д. Суду запрошені особи, що не входять в число членів Суду, але мають вищу освіту та вищий адміністративний або судовий стаж. Запрошення перево­дяться через вибори.

§ 199. Всі рішення Ф.-Д. Суду і його секцій друкуються офіційно повним текстом в найближчому по часу, після рішення справи, числі місячника, що видає Ф.-Д. Суд під назвою: «Літопись Ф.-Д. Суду».

§ 200. Питання про притягнення до відповідальности за службові переступи осіб, зазначених в уст. З § 197, вирішується більшістю трьох п'ятих всіх членів Суду. Передбачений для уст. З § 198 відділ Суду складається з 7 членів. Присуд про обвинувачення підсудного ухвалюється більшістю не менш як 5 членів. Засуджений має право на протязі місячного терміну апелювати до референдуму, котрий має відбутись в найближчий після засудження час. Коли присуд засуджуючий тягне за собою усунення засудженого з уряду, то його виконують негайно. Референдум може поновити засудженому його службові права.

Поиск по сайту: