Загальні основи

§ 1. У.Н.Р. єсть демократично-республіканський державний устрій. В ньому об'єднані лише землі з українською людністю в територіяльних межах, які фактично встановилися.

§ 2. Державні справи в У.Н.Р., що належать до загально-державної організації цілої Республіки, складають її Федерально-Державний устрій. Инші державні справи в У.Н.Р. творять Земсько-Державні організації окремих Земель, що складають У.Н.Р.

§ 3. Федерально-Державна Організація У.Н.Р. охороняє зовнішню безпечність цілої Республіки і виконує державні функції, що вимагають спільного співробітництва всіх Земель і спільних для всіх Земель порядків.

Окремі Землі, що складають У.Н.Р., у всьому иншому порядкують державними справами кожна на своїй території самостійно.

§ 4. Для охорони зовнішньої безпечности і для участи в «союзі народів» (лізі націй) У.Н.Р. має військову організацію, котра підлягає об'єднаним державним установам У.Н.Р. Представництво всієї держави У.Н.Р. в зносинах з чужоземними державами належить до об'єднаних державних установ У.Н.Р. Державні функції, що вимагають співробітництва всіх окремих Земель, визначені нижче в § 10. В міру потреби обсяг цих справ може змінитись з додержанням умов, зазначених нижче в §§ 17 — 24.

§ 5. Окремішність поодиноких Земель і кордони їх території можуть змінятися лише по згоді між собою заінтересованих Земель. Кожна Земля сама для себе ухвалює власну конституцію, котра повинна цілком відповідати тим зв'язкам, що лучать її, як нероздільного члена об'єднаної держави У.Н.Р. на підставі цього Основного Державного Закону (О.Д.З.).

§ 6. Повне здійснення принціпів демократично-республіканського дер­жавного устрію в Федерально-Державній і Земсько-Державній Організаціях У.Н.Р. забезпечується самим широким здійсненням таких принціпів.

1) Принціпу народнього суверенітету через встановлення, ЯК БЕЗПЕРЕРИВНО АКТИВНОЇ ЗВЕРХНЬОЇ ВЛАДИ, УСТАНОВЧОЇ ВЛАДИ, котра в повному обсягові зберігається безпосередньо за самими громадянами.

2) Безпосереднього верховного догляду з боку державної влади за законодавчою діяльністю Парламентської інституції через референдум.

3) Безпосередньої участи цієї влади в певних справах порядкування і судівництва, що для Федерально-Державної Організації визначені цим Основним Законом. Ці ж самі принціпи мусять, по можливости, здійснюватись і в Земсько-Державній організації окремих Земель.

§ 7. Основні права вільності громадян У.Н.Р. забезпечуються оцим Основним Державним Законом.

§ 8. Законодавство і державний бюджет в Федерально-Державній і Земсько-Державній Організаціях У.Н.Р. покладаються на парламентські Установи, котрі складаються з громадян через загальні вибори. Маєтковий ценз, як умова для активного і пасивного виборчого права, виключається.

§ 9. Забезпечується державна автономія повітів, в окремих Землях і муніціпальна автономія громад.

Справи, котрі підлягають Федерально-Державній Організації У.Н.Р.

§ 10. До компетенції Федерально-Державної Організації належать слідуючі справи:

1) Представництво У.Н.Р. в її зносинах з чужоземними державами, Обмін дипльоматичними місіями і консульствами з чужоземними Правительствами, Заключення міжнародних договорів в справах політичних, справах мирного міжнародного співжиття та про міжнародний третейський суд.

Примітка: Право окремих земель на безпосередні, в деяких певних випадках, зносини з чужоземними Правительствами визначається особливою постановою в цій конституції і окремими Федерально-Державними законами У.Н.Р.

2) Організація і утримання військових сил У.Н.Р. і розпорядження ними для охорони У.Н.Р. від зовнішньої і внутрішньої небезпеки. Призначення командного складу для цих сил. Оголошення війни. Заключення миру.

3) Основні права громадян. Право руху, друку, спілок і зборів.

4) Підданство. Натуралізація чужоземців. Еміграційна справа. Становище чужоземців.

5) Стосунки цивільної влади до релігійних об'єднань.

6) Унормування ваги і міри. Грошовий оборот. Законодавство про банки. Емісійні банки.

7) Почта, телеграф і телефон.

8) Залізнодорожне законодавство.

9) Сухопутні і водяні шляхи, що проходять через декілька Земель. Мореплавство, маяки та инші засоби застережности.

10) Митна та карантійна справа. Товарові склади.

11) Охорона та насаджування лісів.

12) Піклування про торговлю і всі галузі промисловости.

13) Охорона праці і робітниче забезпечення (страхування).

14) Вексельове, торговельне, морське і конкурсне право.

15) Законодавство про патенти на право винаходу, про фабричні торговельні марки та авторське право.

16) Закони про право- і дієздатність осіб, про опіку над малолітніми, псіхічно-хорими, про право зобов'язань і шлюбне право та про акти цівільного стану.

17) Визначення умов обов'язуючої сили на всій території У.Н.Р, актів і документів, виданих в окремих Землях.

18) Визначення умов для виконання рішень по цівільним справам судами одних Земель на території других.

19) Видача карних злочинців між окремими Землями.

20) Заходи що до санітарії і гігієни. Засоби боротьби проти пошестей

21) Порядкування ріжного рода майном, що належить Федерально-Державній Організації.

22) Встановлення ріжних податків і оплат (пошлін) на покриття видатків Федерально-Державної Організації.

23) Складання щорічного бюджету прибутків і видатків по фінансовому господарству Федеральне-Державної Організації.

24) Контроль над фінансовим господарством Федерально-Державної Організації.

25) Встановлення відповідних адміністраційних, фінансових, контроль­них, військових та судових установ.

Установи Федерально-Державної Організації У.Н.Р.

§ 11. Федерально-Державну Організацію У.Н.Р. творять такі установи:

1 Федерально-Державна Установча влада народу У.Н.Р.

2. Надзвичайне Національне Зібрання У.Н.Р.

3. Федерально-Державний Парламент.

4. Федерально-Державний Голова*.

5. Федерально-Державне Міністерство.

6. Федерально-Державний Суд.

7. Місцеві органи Федерально-Державного Управління.

8. Федерально-Державний Контроль для перевірки прибутків і видатків Федерально-Державної Організації.

§ 12. Федерально-Державна Установча влада народу є найвища (зверхня) державна влада в У.Н.Р. Вона не суперечить своєю діяльністю гарантованим цим Основним Законом державним правам окремих Земель, що творять У.Н.Р.

Примітка: Землі, що творять У.Н.Р., такі:..........

§ 13. Федерально-Державна Установча влада в У.Н.Р. належить народові порядком, що його встановлює цей «Основний Державний Закон».

§ 14. Кожний громадянин У.Н.Р., незаплямований судом, що має повну дієздатність, що має 25 років віку, певну роботу і живе на власні засоби, користується в Установчій владі, у всіх належних випадках, правом голосу, порядком, що встановлює цей «Основний Державний Закон».

При здійсненню громадянами Федерально-Державної Установчої влади голосовання відбувається таємно і безпосередньо.

При визначенню числа плюральних голосів по розрядам цілком виклю­чається маєтковий ценз, як підстава для збільшення числа голосів громадянові, що бере участь у референдумі. Плюральні голоси надаються громадянам в залежности від віку особи, його сімейного стану, освітного цензу, громадського і державного стажу. Умови користування плюральними голосами зазначаються в окремому Федерально-Державному Законі.

§ 15. Федерально-Державній Установчій владі належить виключне право касувати, доповнювати і змінювати цей «Основний Державний Закон». Окрім того в випадках, зазначених Основними Державними Законами, Установча влада вирішує питання, що виникають в порядку иншого законодавства, а також і в порядку Управління, Суду і Фінансового контролю в Федерально-Державній Організації.

§ 16. Діяльність Федерально-Державної Установчої влади виконується таким чином: пропозіція, постановлена на вирішення Установчої влади, відповідною установою викладається в ((юрмі точно визначеного запитання на котре од громадянина жадають відповіді. Громадянин відповідає або позитивно, тобто, що він погоджується на пропозіцію, — і в цьому разі на бюлетені, що видано йому для заповнення, ставить слово «т а к» (тобто згоден), — або негативно, себто, що не погоджується на пропозіцію, і тоді в бюлетені ставить слово «н і» (тобто не згоден).

В першому випадкові в сводному спискові референдума з підрахунком поданих голосів регіструється, що бюлетень, поданий для підрахунку, стоїть «за» пропозіцію, а в другому — що він «проти» пропозіції.

§ 17*. Право ініціятиви для зміни в Основних Державних Законах належить окремо кожній з слідуючих установ,

1) Одній третині повного складу членів кожної з двох законодавчих Палат,

2*) Федерально-Державному Голові,

3) Федерально-Державній Раді Міністрів по її одноголосній постанові,

4) Федерально-Державному Судові по його постанові, ухваленій більшістю чотирьох п'ятих всіх членів Суду,

5) Одній четвертій частині Парламентів окремих земель У.Н.Р. по їх постановам, ухваленим також Земськими Управами цих Земель,

6) Двом міліонам голосів громадян, котрі беруть участь в Федерально-Державній Установчій владі У.Н.Р.

§ 18. Свої заяви уповноважені ініціяторів, перелічених в § 17, подають Голові Федерально-Державної Ради, котрий разом з Головою Федерально-Державної Ради Міністрів робить відповідні роспорядження для переведення запропонованого референдуму. Вони ж стежать за переведенням референдуму до повного його закінчення і належного оголошення його наслідків

§ 19. Для розгляду внесеного питання про зміни, доповнення чи одміні в «Основних Державних Законах» (О.Д.З.) У.Н.Р. обидві Палати Парламенту (Земсько-Державна Палата і Федерально-Державна Рада) складають одно Об'єднане Зібрання, котре, при кваліфікованім складі кворум двох третин загальної кількости членів обох Палат і при кваліфікованій більшості трьох четвертин голосів присутніх на Зібранню членів, вирішує, чи слід обговорювати поставлене на чергу питання, чи ні.

Коли відповідь буде позитивною, Об'єднане Зібрання обох Палат в тому ж засіданню, що зібралося для розв'язки даного питання, складає з поміж своїх членів, на основі пропорційних виборів, комісію з 24 осіб, в склад якої обов'язково входить не менше 6 осіб членів Земсько-Державної Палати

Свою працю комісія має закінчити не далі як в двохмісячний термін Складений комісією доклад по данному питанню Об'єднане Зібрання розглядає по суті.

Внесене ініціяторами (§ 17) питання вважається принятим Об'єднаних Зібранням, коли постанова ухвалена при кворумі і більшости голосів згідно умов, зазначених в уступі 1-му цього §.

§ 20. Як що постанова Об'єднаного Зібрання (§ 19) в справі порушеного ініціяторами питання буде позитивною, то це питання з відповідними поясненнями Об'єднаного Зібрання обох Палат передається на референдум громадян У.Н.Р. Коли ж постанова Об'єднаного Зібрання буде негативною тоді не пізніше 3-х місячного терміну скликається особливе Надзвичайне Національне Зібрання, котре розглядає внесене уповноваженими ініціяторів (§ 17) питання.

«Надзвичайне Національне Зібрання» складається з подвійної кількости членів Федерально-Державної Ради та з подвійної кількости членів Земсько-Державної Палати, котрі на це Надзвичайне Зібрання вибіраються окремо в тому ж порядкові, як і формуються названі Палата і Рада для чергового Парламенту.

Надзвичайне Національне Зібрання складає Об'єднане Зібрання названих представників-громадян і земель У.Н.Р. Воно вибірає з поміж себе голову, його товаришів і секретаріят і само порядкує справами свого діловодства. Постанова Зібрання, ухвалена абсолютною більшістю голосів всього числа членів Зібрання, передається на референдум громадян.

Примітка: Надзвичайному Національному Зібранню може бути одночасно передано на розгляд де кілько окремих ініціятивних пропозіцій про зміну, доповнення та одміну в О.Д.З.

§ 21. Як що наслідок голосовання по даному питанню на референдумі буде негативний, то відкинуте питання уже не може бути поставленим на відповідне обговорення на протязі п'яти літ з часу референдума, виклю­чаючи той випадок, коли половина всіх голосів громадян, що беруть участь в Установчій владі Федерально-Державної Організації У.Н.Р., вимагатиме поставити це питання на народне голосовання (референдум).

§ 22. Як що питання про зміни в О.Д.З. було внесене лише зазначеними в § 1, пункти 1 — 5, установами і Об'єднане Зібрання Палат Парламенту або Надзвичайне Національне Зібрання поставиться до цього негативно, то установа, котра внесла питання, має право зняти його з черги до того часу, доки ще не будуть призначені вибори в Надзвичайне Національне Зібрання (§ 20, уступ 2), або, в відповіднім випадку (§ 20, уступ 1), не буде ще призначений термін для референдума.

§ 23. Наслідки референдума підраховуються на місцях по округах. Підрахунок мусить бути закінчений на третю добу після народнього голосування. Зроблені підрахунки зо всіма документами (протоколами і поданими бюлетенями) не пізніш, як на другий день після підрахунку, надсилаються в Центральне Управління Земель, де переводиться загальний підрахунок поданих голосів, котрий закінчується не пізніше, як на третю добу після одержання зазначених матеріялів, і відповідь про загальний результат референдума на територіях Земель негайно по телеграфу передається Голові Ф.-Д. Ради, після того наслідки референдума, по кожному поставленому на вирішення питанню, негайно публікуються для загального відома в офіційному вістнику У.Н.Р. Із центральної Установи окремих Земель всі матеріяли на третю добу пересилаються Голові Ф.-Д. Ради. Ці матеріяли зберігаються в Ф.-Д. Раді в окремому відділі архіву Ради, з котрого можуть бути видані лише по вимозі Ф.-Д. Суду.

§ 24. Неправильности в переведенню референдуму можуть бути оскаржені в Ф.-Д. Суд, котрий вирішує пред'явлені йому скарги в Загальному Зібранню Суду безапеляційно.

Поиск по сайту: