Виконання народної волі

§93. Постанови виконавчої влади призначені переважно для того, щоб за­стосовувати, виконувати і здійснювати закони...

а) Президент Республіки

§94. Президент Республіки обирається народом цілої Республіки. Обира­тися може кожен громадянин української національності, який досяг 35-річного віку свого життя (§49).

Якщо Установчі збори ще не прийняли основного закону про вибори Президента Республіки, то силу мають конституційні принципи про вибори пер­шого Президента (§49), які застосовуються до виборів наступних Президентів, поки не буде прийнято нового основного закону Народною Палатою.

Президент Республіки обирається на чотири роки. Вибори Президента відбуваються, як правило, одночасно з виборами в Народну Палату...

§95. Президент Республіки не може бути одночасно членом Народної Палати.

§96. Президент Республіки стоїть на чолі уряду. Він піклується про єдність дій уряду і слідкує за законністю управління.

§97. Президент Республіки представляє державу у міжнародно-правовому відношенні. Але укладання союзів та інші державні угоди з іноземними державами потребують ухвалення Народної Палати. Президент акредитує і приймає посланників...

§98. Президент Республіки є головнокомандувачем збройних сил держа­ви. Він надає звання і звільняє офіцерів...

§99. Президент Республіки призначає і звільняє членів Державної Ради і Голову Державної Юстиції та здійснює через них верховне керівництво вну­трішнім управлінням і правосуддям в державі.

Якщо Конституція не передбачає нічого іншого, то Президент Республіки має право призначити і звільнити вищих службовців держави або передати здійснення права призначення і звільнення службовців іншому органу. Деталі визначаються особливим основним законом.

§100. Президент Республіки здійснює право помилування в державі. Загальна амністія належить до компетенції Народної Палати.

§101. Президент Республіки повинен скласти присягу на дотримання Кон­ституції і законів, а також на добросовісне виконання своїх обов'язків.

Якщо він діє всупереч своїм зобов'язанням, то Народна Палата може ви­сунути проти нього політичне звинувачення. Це ж саме має місце також при звинувачені у державній зраді. Рішення по звинуваченню приймає Держав­ний Судовий Трибунал.

За інші злочини і проступки Президент Республіки може підлягати кримі­нальному переслідуванню тільки зі згоди Народної Палати. Народна Палата вільна вносити пропозицію про звільнення Президента Республіки від його обов'язків більшістю у дві третини голосів. Якщо така пропозиція внесена, то Президент повинен протягом двох тижнів скликати Всенародну Раду (§79), яка і мусить винести рішення про відставку Президента Республіки. Пропози­ція Народної Палати про відставку викликає тимчасове усунення Президента Республіки з його посади, яке триває до винесення рішення Всенародною Радою стосовно внесеної пропозиції.

б) Рада (Прибічна Рада)

§102. Президент Республіки має Раду, в якій він головує і має вирішаль­ний голос. Рада складається з шістьох членів, з яких четверо належать до української, один до польської і один до якоїсь іншої національності. Три члени Ради делегуються трьома національними куріями Народної Падати і утворюють комітет національних справ.

...§104. За винятком делегатів національних курій членами Ради не можуть бути одночасно члени Народної Палати. Члени Ради не можуть займати якусь іншу громадську посаду або працювати за якоюсь іншою професією, чи в якомусь промислі...

в) Державна Рада

§105. Верховним центральним органом для внутрішнього управління дер­жавою є Державна Рада. Правосуддя відділено від управління.

Державна Рада здійснює контроль за місцевим управлінням. В цій влас­тивості їй належить право призупиняти рішення місцевих заступництв, недо­лік яких полягає в перевищенні законодавчої компетенції, і направляти їх у Державний Судовий Трибуналу для винесення рішення про їх законну силу.

Постанови місцевих органів, які суперечать законам або положенням цен­тральної влади про їх виконання, скасовує Державна Рада.

§106. Державна Рада складається з шістьох членів. Членів Державної Ради призначає Президент Республіки з урахуванням національного нормативного співвідношення (4:1:1) і після висновку експертів національних курій Народ­ної Палати.

Вони не можуть одночасно бути членами Народної Палати, не можуть займати жодної громадської посади або працювати за якимось іншим фахом чи в промислі.

Президент Республіки визначає одночасно, хто повинен бути Головою Державної Ради. Він має також право звільняти членів Державної Ради і замі­няти їх іншими.

§107. Державна Рада повинна в провідних питаннях державного управ­ління співпрацювати у взаєморозумінні з Президентом Республіки і зобов'я­зана звітуватися перед ним про все, що він вважає необхідним для забезпе­чення єдності ведення державних справ.

Але Президент Республіки може видавати спеціальні постанови з питань внутрішнього управління лише тоді, коли з цим згідна Державна Рада, яка також підписує постанову Президента.

§108. Справи Державної Ради розподіляються по міністерствах серед окре­мих їх членів. Голова Державної Ради повинен також взяти на себе певне коло обов'язків.

Слід утворити шість міністерств, це міністерства: Внутрішніх справ, Фі­нансів, Релігії і освіти, Сільського і лісового господарств, Торгівлі і промислу, Сполучень.

Але цей поділ має лише одну мету, а саме: сприяти контролюванню і забезпеченню державних справ; в зовнішніх справах прийняття відповідного рішення підлягає Державній Раді в цілому як єдиній установі.

Службовці Державної Ради призначаються за її пропозицією та звільня­ються Президентом Республіки...

§109. Для участі в урядових справах в міністерствах Державної Ради скли­каються особливі дорадчі колегії. В міністерствах внутрішніх справ, релігії та освіти, сполучень слід створити по дві дорадчі колегії в кожному: політична та санітарна рада, релігійна та шкільна рада, поштово-телеграфна рада, рада залізниць і шляхів. В інших міністерствах утворюються лише по одній дорадчій колегії: фінансова рада, рада агрокультур, торговельно-промислова рада.

Дорадчі колегії наполовину складаються з службовців Державної Ради і наполовину - з обраних членів...

Усі важливі справи внутрішнього управління обговорюються і вирішую­ться в дорадчих колегіях...

§110. Члени Державної Ради не залежать від довір'я Народної Палати. Але Народна Палата може висунути протії них політичне звинувачення, ви­рок про яке повинен виносити Державний Судовий Трибунал.

§ 111. Поділ на державне і місцеве управління слід замінити їх органічним поєднанням. Держава повинна використати як своїх власних службовців, так і автономні органи в місцевому управлінні для того, щоб узгодити їх один з одним для сприяння і загальним і місцевим суспільним інтересам.

§112. В обласному управлінні повинні бути рівномірно представлені дер­жавні та автономні органи. На чолі стоїть державний службовець, який проте обирається на Народному Зборі (§83, абз.2), але мусить представляти дер­жавні інтереси (обласний голова).

...§114. Усі важливі справи місцевого управління повинні обговорюватися і вирішуватися колегіально, якщо нема небезпеки у гаянні часу...

§115. Нагляд держави за місцевим управлінням (§105) сягає настільки, наскільки цього вимагають загальні державні завдання, які повинні вирішува­тись органами управління.

Крім того, вищим місцевим органам належить право, за винятком контро­лю обласного представництва, на управління справами, пов'язаними з основ­ним майном округів та громад (§89, пункт 2), наглядати за виконанням повинностей та зобов'язанню що покладені на нижчі місцеві органи у сфері їх діяль­ності...

д) Правосуддя

§117. Судді призначаються Президентом Республіки або заступаючим його Головою Державної Юстиції остаточно і на все життя.

Вони можуть всупереч своїй волі позбавлятися своєї посади назавжди або тимчасово чи переводитися на інше місце або відправлятися на пенсію лише в силу судового рішення і тільки з законних причин...

§118. Судді самостійні і незалежні.

§119. Участь народу в юрисдикції забезпечуються мировими судами, су­дами народних засідателів або присяжних.

§120. На чолі загального управління юстицією стоїть Голова Державної Юстиції. Він призначається і звільняється з цієї посади Президентом Респу­бліки.

Голова Державної Юстиції піклується про забезпечення порядку в право­судді і є одночасно головою законодавчого бюро, яке має своїм завданням перевірити законопроекти і давати своє висновки...

§121. Судді несуть відповідальність за правопорушення, скоєні ними при здійсненні їх службової діяльності, а також за заподіяння шкоди сторонам судового процесу, яке містить у собі їх провину. Відповідальність регулюєть­ся окремим основним законом.

...§123. Верховне правосуддя належить Державному Судовому Трибуналу. Він складається з шістьох обраних членів (§83, абз.2), і з шістьох суддів або юристів вільних професій, які призначаються за пропозицією Голови Держа­вної Юстиції Президентом Республіки.

Призначені члени мусять мати вік не менше ніж сорок років.

...Члени Державного Судового Три­буналу не можуть займати жодної іншої офіційної посади, а також працювати за якоюсь іншою професією або в якомусь промислі.

Державний Судовий Трибунал розглядає справи відкрито.

§124. Державний Судовий Трибунал перевіряє закони на їх конституційність і має право відмінити закони і постанови, які суперечать Конституції або законам, на які вони повинні спиратись...

Державний Судовий Трибунал розв'язує конфлікти між представницьки­ми органами і між установами стосовно меж їх компетенції, він підтверджує або заперечує факти невиконання обов'язків депутатами (§60) і приймає рі­шення по політичних звинуваченнях, які висуває Народна Палата (§58).

е) Державні службовці

§125. Державні службовці призначаються або на все життя або на пев­ний час. Це ж саме стосується також обраних службовців. Державних службовців можна також призначити тимчасово. Правове положення державних службовців повинно регулюватися основним законом. Держава може призначити службовців за контрактом, такі угоди можуть укладатися навіть з іноземцями.

Відповідальність державних службовців за правопорушення, скоєні при виконанні службових обов'язків, і за заподіяну шкоду визначається законом.

Поиск по сайту: