І найбільш поширене лабораторне обладнання, яке використовується в установках

На лабораторних установках вивчається рух матеріальних потоків по трубопроводах, а також роботу гідравлічних машин. Основними видами матеріальних потоків є повітря та вода. При їхньому русі досліджуються: витрата, швидкість, втрата напору та інші характеристики. Найбільш поширені виміри витрат. Ї

Для виміру витрат можна використовувати газові та водяні лічильники, які випускаються промисловістю для побутових потреб. Принцип їхньої роботи полягає в тому, що потік речовини подається в корпус лічильника крізь фільтр і далі поступає у вимірювальну порожнину, усередині якої на спеціальних опорах обертається крильчатка. Вода, яка пройшла зону крильчатки, по гвинтовій траєкторії поступає у вихідний патрубок. Кількість обертів крильчатки пропорційна кількості речовини, що пройшла крізь лічильник. Безпосередньо на осі крильчатки закріплена ведуча магнітна муфта, яка передає обертання веденій муфті, котра знаходиться в рахунковому механізмі. Масштабуючий редуктор приводить кількість обертів крильчатки до значень об’єму речовини, що пройшла крізь лічильник, в метрах кубічних. На шкалі рахункового пристрою є диск приладу, який використовується при настройці лічильника.

Крім названих лічильників, для виміру витрати використовують, як в промисловості, так і лабораторній практиці, різного виду ротаметри. Ротаметри являють собою скляну трубку з відмітками, в якій потоком газу або рідини, що рухається знизу догори, підіймається і утримується на певному рівні (Н) поплавець. Відмітка, на який утримується поплавець, пов’язана з витратою газу або рідини.

Оскільки установка промислових лічильників на кожній лабораторній роботі коштує дорого, можна використати лічильники для калібрування ротаметрів. Для цього до установки, яка включає основні прилади і ротаметр, приєднують лічильник і пропускають крізь всю систему повітря, змінюючи його витрату. Встановлюють залежність між витратою і величиною Н. Як правило, ця залежність буває криволінійною. Для зручності користування провадять так звану лінеаризацію, яка полягає в тому, що знаходять таку функцію величин, що вимірюються, одна від одної, яка на графіку дає пряму лінію. Таким чином виявлено, що залежність V = f () прямолінійна. Побудувавши цю залежність на міліметровому папері, використовують її для визначення витрати повітря за висотою Н.

При визначенні витрати повітря за допомогою побутових лічильників, слід мати на увазі, що вони призначені для виміру витрати природного газу метану. Для перерахування витрати метану на витрату повітря потрібно помножити показання лічильника на відношення густини метану до густини повітря. На графіках, які є на установках, ця поправка вже врахована.

Витрату води можна визначити просто, якщо при працюючому насосі від'єднати шланг від установки і підставити під струмину води мірну судину. Визначають час, за який набирається певний об'єм рідини. Поділивши об’єм рідини на час, знаходять витрату.

Регулювання витрати повітря здійснюється за допомогою зміни напруги, що подається на вентилятор. Зміну напруги здійснюють за допомогою лабораторного автотрансформатору (ЛАТРу). При проходженні матеріальних потоків крізь установку відбувається втрата тиску. Для виміру цієї втрати використовуються диференційні манометри. Дифманометр являє собою U-подібну трубку, яка заповнена манометричною рідиною – найчастіше водою або ртуттю. Перепад рівнів рідини у дифманометрі пропорційний втраті тиску. При підрахунках втрат тиску слід мати на увазі, що матеріальні потоки в установках і манометричні рідини являють собою різні речовини. Перехід від однієї речовини до іншої здійснюється за допомогою відношення густини манометричної рідини до густини матеріального потоку.

Більшість установок, які використовуються в лабораторних роботах, однотипні. Вони складаються з машини для переміщення газів або рідин (насос або вентилятор), подача яких регулюється ЛАТРом, а витрата визначається за допомогою реометрів, основної одиниці обладнання (абсорбційна колона, колона з киплячим шаром, циклон і таке ін.). Гідравлічний опір певної ділянки установки вимірюється дифманометром. Крім названих приладів установка обладнана термометрами, ємностями для рідин, мірним посудом.

Для визначення тиску використовують манометр; вологість повітря вимірюють психрометром.

Поиск по сайту: