ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4

Тема: ДОСЛІДЖЕННЯ ГІДРАВЛІЧНИХ ОПОРІВ

Мета роботи: Ознайомлення з видами гідравлічних опорів, визначення величин, що їх характеризують, та дослідження впливу на них режимів руху.

Теоретичні передумови до виконання роботи

При своєму русі по трубопроводах гази або рідини зустрічають гідравлічні опори. Гідравлічним опором називають місце трубопроводу, де відбувається зміна швидкості або напряму руху матеріального потоку. До гідравлічних опорів відносять різкі звуження або розширення каналів, коліна, вентилі та таке інше. Наявність гідравлічних опорів призводить до втрат напору; щоб компенсувати ці втрати, треба встановити насос або компресорну машину з більшою потужністю.

Втрати напору в трубопроводі обумовлені опором тертя (Dh _т) і місцевими опорами (Dh _м.о.), тобто

Dh = Dh _т. + Dh _м.о. (4.1)

відповідно втрати тиску

Dр = Dр _т.+ Dр _м.о. (4.2)

На опір тертя впливають режим руху потоку, швидкість його та шорсткість труби. Для розрахунку Dh _т використовують рівняння:

Dh _т = l (4.3)

де l - коефіцієнт тертя;

L – довжина труби, м;

d _e- еквівалентний діаметр труби, м;

w - швидкість потоку, м/с.

l визначають за формулами (3.2), (3.4), або за допомогою графіку залежності l=f (Re, d _e/ e).

Для розрахунків місцевих втрат опору використовують рівняння:

Dh _м.о. = x× (4.4)

де x - коефіцієнт місцевого опору, який може бути визначений або дослідним шляхом, або з таблиць.

Таким чином, втрата напору

Dh = (4.5)

а відповідна втрата тиску

Dp = rgh (4.6)

Опис установки

Установка складається з вентилятору, подача якого регулюється за допомогою ЛАТРу, і набору опорів (рис. 4.1). Витрата повітря вимірюється ротаметром, втрати напору на опорах – дифманометром.

Рис. 4.1. Схема експериментальної установки:

1 – ЛАТР; 2 – вентилятор; 3 – ротаметр; 4 – пряма трубка; 5 – дифманометр; 6 – коліно; 7 – виток змійовика.

Поиск по сайту: