Єдина ставка оподаткування спрощує механізм справляння податку, хоча і не відповідає законодавчо закріпленому принципу соціальної справедливості в оподаткуванні

Власники підприємств, сплачуючи цей податок, зменшують власні доходи, тому для них він є неприйнятним.

Крім того, ще одним фактором, який стримуватиме розширення підприємницької діяльності, й, відповідно, зростання надходжень до бюджету, є відсутність в Україні структурних реформ, що консервує низьку ефективність національної економіки. Рентабельність економічної діяльності в країні поки не демонструє тенденцій до зростання, тому збільшення надходжень від податку з прибутку означає додаткове вилучення в підприємств потенційних ресурсів розвитку.

З метою поліпшення прогнозування і для повного забезпечення надходжень податку на прибуток підприємств необхідно:

Підвищити рівень роботи з контингентом зареєстрованих платників, забезпечивши максимальне залучення їх до оподаткування.

2. Інтенсифікувати роботу із забезпечення добровільної сплати податку на прибуток підприємств шляхом:

— проведення з платниками роз´яснювальної роботи щодо застосування податкового законодавства;

— забезпечення повноти подання декларацій;

— повноти застосування штрафів за порушення термінів подання платіжних документів та податкової звітності.

3. Вивчити причини збитковості підприємств та розробити пропозиції щодо зменшення кількості підприємств, які декларують від´ємне значення податкового зобов´язання.

Аналізувати податкову звітність, відбираючи ту, що викликає сумніви, та подавати її управлінню документальних перевірок для здійснення перевірок.

Посилити контроль за правильністю реєстрації неприбуткових установ і організацій.

Розрахунок бази оподаткування та надходження податку з доходів фізичних осіб здійснюється відповідно до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 № 889-IV, який набрав чинності з 1 січня 2004 p., інших законодавчих та нормативних актів Верховної Ради та уряду України, наказів, розпоряджень та вказівок Державної податкової адміністрації України.

Нова концепція оподаткування доходів громадян суттєво відрізняється від методики оподаткування, яка була визначена Декретом Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" (зі змінами та доповненнями) від 26.12.92 № 13-92.

З позиції прогнозування цього податку можна назвати такі відмінності:

1. Зниження ставок оподаткування і запровадження єдиної ставки (15 %) замість ставок оподаткування у 10, 15, 20, 30 і 40 % залежно від суми доходу, а за договорами цивільно-правового характеру — 20 % з подальшим перерахунком за підсумками року.

Єдина ставка оподаткування спрощує механізм справляння податку, хоча і не відповідає законодавчо закріпленому принципу соціальної справедливості в оподаткуванні.

2. Розширення бази оподаткування. Застосування максимальної ставки оподаткування у розмірі 15 % в умовах активного утворення приватного сектору економіки забезпечить сприятливіші умови для розвитку підприємницької діяльності громадян і буде сприяти зменшенню податкового тягаря. Помірний податковий тягар — це один з економічних методів виведення з тіні значної частини підприємців, що призведе до зростання обсягу податкових надходжень з боку цих суб´єктів.

3. Встановлення права платника податку на податковий кредит, який є сумою витрат, фактично понесених платником податку — резидентом у зв´язку з придбанням певних товарів (робіт, послуг) у резидентів України протягом звітного року. На суму таких витрат дозволяється зменшення суми загального річного оподатковуваного доходу платника, одержаного ним за наслідками календарного року.

Визначення ступеня споріднення фізичної особи, яке багато в чому визначає величину податкового навантаження на доходи громадян. Саме за цим критерієм визначаються ставки податку з доходів, одержаних у вигляді спадщини, подарунків тощо.

5. Система надання соціальних пільг, на які платник податку має право зменшити суму загального місячного оподатковуваного доходу. Розмір таких пільг встановлюється у відсотках (100, 150, 200 %) до мінімальної заробітної плати у розрахунку на місяць, законодавчо встановленої станом на 1 січня звітного податкового року.

Необхідно враховувати вплив таких чинників на надходження податку з доходів фізичних осіб:

— пільги відповідно до чинного законодавства;

— наявність заборгованості із заробітної плати і тенденцію до її зменшення (збільшення);

— заходи уряду, місцевих органів влади щодо збільшення кількості робочих місць тощо;

— заниження місцевою владою обсягу очікуваних доходів місцевих бюджетів (в окремих випадках);

— збільшення обсягу номінальних доходів населення.

Поиск по сайту: