Четвертий етап. Визначення прогнозу надходжень податку із ввезених на територію України товарів (ПДВ.) на основі динаміки імпорту товарів

П´ятий етап. Визначення прогнозу бюджетного відшкодування податку грошовими коштами (БВ) на основі динаміки експорту товарів та послуг та динаміки промислового виробництва.

Шостий етап. Визначення сальдо надходжень податку до бюджету за формулою

ПДВ = ПДВ_в+ПДВ.-БВ.

Метою Методики є підвищення обґрунтованості прогнозних надходжень податку на додану вартість та узгодженості рішень щодо прогнозних обсягів надходжень податку на стадії складання проекту державного бюджету України.

Методика дає можливість прогнозувати надходження податку, враховуючи зміни в кон´юнктурі внутрішнього попиту, в динаміці та структурі валової доданої вартості за видами економічної діяльності, зміни поточних і перспективних обсягів експортно-імпортних операцій. На основі методики розроблено макроекономічну імітаційну модель податку на додану вартість. У цій реалізовано механізм залежності між показниками соціально-економічного розвитку країни та надходженнями податку, що дає можливість не тільки підвищити рівень обґрунтованості та точності прогнозів податкових надходжень, а й забезпечити комплексність та узгодженість прогнозів економічного та соціального розвитку країни.

Для поліпшення прогнозування податку на додану вартість необхідно враховувати такі аспекти:

— аналіз динаміки контингенту зареєстрованих і тих, що сплачують ПДВ, платників;

— повноту та своєчасність реєстрації платників податку на додану вартість;

— своєчасність подання податкової звітності платниками податку;

— правильність та повноту нарахування податку на додану вартість у податковій звітності;

— своєчасність проведення попередніх перевірок сум, заявлених до відшкодування;

— відбір податкової звітності, яка викликає сумнів, та її подання управлінню документальних перевірок для здійснення перевірок;

— повноту застосування штрафів за порушення термінів подання платіжних документів та податкової звітності;

— своєчасність розрахунків з бюджетом;

— аналіз динаміки пільг;

— інші питання, пов´язані з правильністю обчислення та своєчасністю проведення розрахунків з бюджетом за податком на додану вартість.

Прогнозування надходжень акцизного збору здійснюється на основі Декрету КМУ "Про акцизний збір" (зі змінами і доповненнями) від 26.12.92 № 18-92 та інших нормативно-правових актів.

Частка акцизів у доходах консолідованого бюджету коливається у межах від 5,5 до 9,0 %. Водночас порівняно з іншими країнами, надходження є значно меншими, що опосередковано свідчить про наявність широкого тіньового сектору, слабкого митного контролю, а також є наслідком застосування низьких податкових ставок. Так, на кінець 90-х років XX ст. у країнах ЄС надходження від акцизного збору становили в середньому 3,5 % ВВП, зокрема у Польщі — 4,5 %, Угорщині — 4,0, Латвії — 3,8, тоді як в Україні — від 1,3 до 1,9 %. Сьогодні головний ресурс зростання надходжень до бюджету полягає у зменшенні обсягів тіньового виробництва підакцизних товарів, насамперед лікеро-горілчаних та тютюнових виробів. Так, за різними оцінками, частка тіньового сектору у випуску лікерогорілчаної продукції коливається у межах 30—40 %.

Розрахунок надходжень акцизного збору на прогнозний період здійснюється за підакцизними товарами залежно та із зазначенням конкретної характеристики, властивої для кожного товару (групи або підгрупи), з огляду на обсяги виробництва підакцизної продукції у прогнозному році, ставки акцизного збору та загальну суму акцизного збору.

При проведенні розрахунків за акцизним збором необхідно враховувати вплив таких чинників:

— наявність пільг згідно з чинним законодавством;

— збільшення (зменшення) кількості підакцизної продукції;

— підвищення (зниження) ставок;

— закінчення дії або введення у дію пільгових ставок.

З метою поліпшення прогнозування і для забезпечення надходжень акцизного збору в повному обсязі слід:

Запровадити практику проведення постійних розширених нарад за участю органів контролю і керівників підприємств-боржників та щомісячні доповіді керівників цих підприємств на комісіях місцевих органів виконавчої влади з питань повноти розрахунків із бюджетом.

Поиск по сайту: