Важко оцінити, наскільки реформування податку з доходів

Фізичних осіб ускладнить прогноз його надходження для місцевих бюджетів. Це ускладнення можна розділити на дві основні проблеми.

Перша складність пов´язана зі зниженням ставки податку та введенням соціальної податкової пільги. Необхідно оцінити, яким буде вплив цих змін на абсолютні обсяги надходжень цього податку. Зростання розміру мінімальної зарплати та мінімального прожиткового мінімуму є фактором ризику, пов´язаним з одночасним зростанням рівня соціальної пільги, а також може призводити до зростання податкового боргу перед бюджетом.

Друге ускладнення полягає у необхідності спрогнозувати доходи від податку з доходів фізичних осіб на зміненій податковій базі за всіма містами обласного значення та районами — оскільки в річному бюджеті центральний уряд повинен зафіксувати обсяг трансфертів вирівнювання індивідуально для кожного з цих бюджетів.

Реформа податку з доходів фізичних осіб передбачає кілька аспектів щодо зміни існуючої податкової ситуації в Україні.

По-перше, це механічні зміни у структурі податкових платежів, наприклад, зменшення пільг чи збільшення податкової бази.

По-друге, зміна законодавства у напрямку його спрощення, що дасть підприємствам змогу спростити фінансові розрахунки, роботу податкової служби, знизить можливості для зловживань під час перевірок.

По-третє, заниження ставки податку зумовить збільшення доходів фізичних осіб, що потягне за собою збільшення їхньої купівельної спроможності та відповідно споживання. Збільшення споживання приведе до підвищення економічної активності, прибутковості підприємств та зростання рівня добробуту населення.

По-четверте, реформа може сприяти функціонуванню підприємств у бізнес-просторі офіційної сфери, що буде сприяти збільшенню виплат заробітної плати офіційним шляхом.

Реформа націлена на частину заробітної плати, що виплачується "у конвертах". Вона спрямована на зміну поведінки підприємців у напрямку переорієнтації на роботу в офіційному секторі та стимулювання їх у цьому напрямку. Але зменшення ставки податку може не призвести до хоч трохи відчутної детінізації доходів, адже їх більшу частку складає зарплата, яка виштовхується у "тінь" не лише податком з доходів фізичних °сіб, але й нарахуваннями на фонд оплати праці.

З метою поліпшення прогнозування і для повного забезпечення надходжень податку з доходів фізичних осіб слід вжити таких заходів.

Підвищити рівень добровільної сплати податку з доходів фізичних осіб шляхом налагодження чіткої, максимально тісної співпраці власне з платниками податків в частині пропаганди податкового законодавства.

2. Забезпечити заходи з розширення бази оподаткування:

• виявляти доходи платників шляхом отримання максимального обсягу інформації про доходи та фінансово-господарську діяльність фізичних осіб, її систематизацію та накопичення бази даних. На місцях виробити чітку методологію з виявлення громадян, які ухиляються від надання декларацій, забезпечити пошук нових підходів в оподаткуванні громадян, які знаходять нові шляхи ухилення від оподаткування та маніпулюють грошовими потоками, отриманими у тіньовому секторі;

• посилити контроль за діяльністю юридичних осіб, спільних підприємств, які використовують працю іноземних громадян, спільно з відповідними органами проводити роз´яснювальну роботу серед іноземних представництв щодо декларування громадянами України доходів, які вони від них отримують;

• здійснювати хронометраж виручки підприємств громадського харчування, торгівлі, підприємств, що надають побутові послуги, акцентуючи увагу на фізичних особах — суб´єктах підприємницької діяльності, які отримують значні валові доходи, проте подають "нульові" декларації;

• розробляти заходи щодо виявлення та залучення до оподаткування фізичних осіб, які мають у приватній власності плавні (самохідні і несамохідні) засоби (яхти, катера тощо), престижні автомобілі, літальні апарати, фешенебельні будинки, дачі. Налагодити тісну співпрацю з регіональними підрозділами державної інспекції суднохідного нагляду Держфлот-інспекції України, Державної автомобільної інспекції, Бюро технічної інвентаризації тощо.

3. З метою виявлення громадян, які отримують неконтрольовані доходи та ухиляються від сплати податків, необхідно проводити спільно з виконкомами місцевих рад аналіз діяльності фізичних осіб, які зареєструвались як суб´єкти підприємницької діяльності і не стали при цьому на облік´до податкових органів або протягом року не звітують, вжити відповідних заходів щодо скасування державної реєстрації таких підприємців через судові органи.

4. Основною причиною виникнення недоїмки за податком з доходів фізичних осіб є ненадходження донарахованих сум за актами перевірок суб´єктів підприємницької діяльності.

Для зменшення податкової заборгованості необхідно:

• активізувати роботу з погашення недоїмки за рахунок реалізації ліквідної продукції підприємств-боржників, їхнього рухомого та нерухомого майна, в тому числі продукції сільськогосподарських підприємств;

• ввести в практику подання інформації державним виконавцям про наявність у боржників рухомого та нерухомого майна;

• активізувати роботу щодо скорочення кількості платників податків, які мають незначні суми заборгованості;

• забезпечити роботу з контролю за виконанням нотаріальних приписів на стягнення недоїмки та можливого скорочення терміну розгляду справ у судах щодо стягнення заборгованості з платників податків;

• поширити практику персональної відповідальності кожного працівника за виконання конкретних завдань з мобілізації платежів до бюджету шляхом скорочення податкової заборгованості.

При розрахунку суми податку на додану вартість використовують прогнозні макроекономічні показники Міністерства економіки, управлінь економіки облдержадміністрацій, окремих платників податків та розрахунки за іншими платежами до бюджету.

Розрахунок надходжень податку на додану вартість здійснюється з врахуванням таких чинників:

• Очікувані надходження базового року (виходячи з факту 10 місяців).

• Очікувані надходження з урахуванням впливу збільшення обсягу недоїмки і переплат.

• Вплив за рахунок зміни контингенту платників:

— нараховані суми податку щодо платників, які перейшли До інших ДПІ;

— нараховані суми податку щодо платників, які перейшли до даної ДПІ;

— нараховані суми податку щодо платників, які висловили побажання знятися з реєстрації як платники ПДВ внаслідок того, що обсяг їх оподатковуваних операцій з продажу товарів, робіт, послуг менший, ніж 300 000 грн.

• Вплив макропоказників на надходження у прогнозованому періоді:

— індекс оптових цін;

— індекс зростання (падіння) виробництва регіону;

— індекс зростання (падіння) обсягів експорту товарів у регіоні.

• Прогнозна сума реструктуризованої заборгованості, яку підприємства мають заплатити у прогнозованому періоді.

• Вплив змін у законодавстві:

— за рахунок запровадження або скасування "нульової" ставки чи інших пільг;

— за рахунок зменшення чи збільшення показників, які створюють додану вартість (прибуток, фонд оплати праці, нарахування зборів на обов´язкове державне пенсійне та соціальне страхування; амортизаційні відрахування на повне відновлення основних засобів; акцизний збір; відрахування на геологорозвідувальні роботи).

Поиск по сайту: