Аудит доходів та фінансових результатів

Отримання прибутку – основна мета діяльності будь-якого суб’єкта господарської діяльності. Прибуток – це, просо кажучи, сума, на яку доходи перевищують витрати у звітному періоді. Під доходами ми розуміємо збільшення економічних вигід у вигляді надходження матеріальних активів та/або зменшенням зобов’язань, результатом яких є зростання власного капіталу.

Доходи підприємства відображаються у звіті про фінансові результати у розрізі видів діяльності. Структуру доходів за видами діяльності наведено нижче:

Рис. 10.1. Класифікація доходів за видами діяльності

У фінансовій звітності доходи відображаються у Звіті про фінансові результати – це доходи звітного періоду, а також у балансі – це доходи майбутніх періодів, тобто доходи, які не підлягали отриманню у даному звітному періоді, але були отримані. Національним планом рахунків для обліку доходів передбачено рах 70 – 79. Обороти саме по цих рахунках цікавлять аудитора при перевірці доходів та фінансових результатів. Якщо деякі види доходу є несуттєвими для даного суб’єкта господарювання, то аудитор може зосередити свою увагу на вивченні лише суттєвих статей доходу.

Мета аудиту доходів та результатів фінансової діяльності – підтвердження дження достовірності, об’єктивності та повноти відображення всіх видів доходу, отриманого у звітному періоді. Аудитор приділяє аудиту доходів багато своєї уваги, оскільки доходи та результати фінансової діяльності використовуються користувачами для прийняття важливих рішень. Невідповідність вказаного у звітності рівня доходів реальному може справити серйозний вплив на майбутню діяльність підприємства. Можлива і зворотна ситуація, коли підприємство приховує реальні доходи і свідомо їх занижує з метою зменшення податкових платежів.

Джерелами аудиторських доказів при перевірці доходів та фінансових результатів діяльності є:

- Головна книга, регістри синтетичного обліку;

- договори на постачання товарів, робіт послуг із замовниками;

- затверджені прайс-листи (розрахунки цін);

- книги реєстрації замовлень на продаж готової продукції тощо.

Аудит доходів, як і всіх інших статей звітності розпочинається із проведення оцінки ефективності системи внутрішнього контролю. Для цього аудитор повинен отримати відповіді на наступні питання: всі види доходів обліковуються окремо, договори укладаються із замовником на придбання кожного виду товарів, робіт, послуг; як реалізується продукція боржникам; на основі яких документів здійснюється відвантаження готової продукції; як і ким затверджуються прайс-листи тощо.

На основі проведеної оцінки системи контролю аудитор визначає обсяг необхідних процедур. Як правило, аудит доходів та фінансових результатів включає такий перелік процедур.

По-перше, проводиться звірка показників звітності із даними аналітичного обліку в розрізі видів витрат. По-друге, аудитор шукає підтвердження того, що всі збутові операції підтверджені договорами, які оформлені згідно із вимогами чинного законодавства, і в яких чітко зазначені умови продажу, ціна реалізації (збігається із прайс-листами, затвердженим на момент укладання договору).

Левову частку у структурі доходів суб’єкта господарської діяльності складають доходи від реалізації товарів, робіт і послуг. Величина отриманого доходу залежить від обсягу реалізованої продукції та ціни реалізації. Тестування обсягів доходів здійснюється аналітичним способом. Сьогодні провідні аудиторські компанії використовують наступну методику. Аудитор із даних аналітичного обліку обирає обсяги реалізованих товарів помісячно у розрізі кожного виду продукції, товару або послуги. Із затверджених підприємством прайс-листів необхідно вибрати відповідні для кожного виду та продукту ціни. Показники перемножуються і якщо, отриманий аудитором обсяг продажу відхиляється від даних обліку не більш, ніж на 3-5%, то вважається, що показник доход від реалізації відображений достовірно. Застосування такої процедури обґрунтовується тим, що на практиці неможливо провести навіть вибіркове дослідження всієї первинної документації у зв’язку із обсягами та частотою операцій з продажу.

Наступним кроком є перевірка ціноутворення, тобто відповідності цін із прайс-листів цінам, визначеним по калькуляції. Тут можливі два варіанти, або підприємство недоодержує доходи, або здійснює реалізацію по необґрунтованим цінам. У будь-якому випадку необхідно отримати пояснення відповідальних осіб.

Повнота відображення доходів підтверджується шляхом перевірки того, чи всі продажі були зафіксовані в обліку у звітному періоді, особливо це стосується періоду, коли кінець звітного року збігається із завершенням календарного року.

Інші види доходів, якщо є суттєвими перевіряються, як і витрати шляхом складання порівняльної аналітичної таблиці із показниками попередніх звітних періодів. Всі коливання рівня доходів, які перевищують показник 3-5% вимагають додаткових пояснень від працівників підприємства.

Розподіл прибутку. Правління акціонерного товариства зобов'язане одночасно з річним балансом підготувати до загальних зборів акціонерів рішення щодо розподілу балансового прибутку, тобто показати:

• розмір балансового прибутку;
• розмір відрахувань до резервного фонду;
• розподіл чистого прибутку між акціонерами;
• розмір нерозподіленого прибутку.

Правління після перегляду звіту аудитора має подати свій висновок разом із матеріалами ревізійної комісії аудиторської перевірки наглядовій Раді акціонерного товариства. Наглядова Рада акціонерного товариства готує свій звіт протягом 15 днів після отримання необхідних матеріалів від Правління акціонерного товариства, але не пізніше 90 календарних днів із дня завершення звітного року. Правління акціонерного товариства скликає загальні збори акціонерів для заслуховування і затвердження річного балансу й звіту про стан справ, а також прийняття рішення про розподіл прибутку. Загальні збори акціонерів повинні відбутися не пізніше, ніж через 120 днів після закінчення звітного року. Загальні збори акціонерів після доповіді Правління приймають остаточне рішення щодо розподілу балансового прибутку.

У рішенні зазначаються:

1. розмір балансового прибутку;

2. частина прибутку, яка виплачується акціонерам у вигляді дивідендів;

3. сума прибутку, яка відраховується в резервний та інші фонди, передбачені законом або створені за рішенням загальних зборів акціонерів;

4. сума нерозподіленого прибутку.

Поиск по сайту: