Аудит довгострокових та поточних зобов’язань

У складі даного питання ми розглянемо особливості проведення аудиту довгострокових та короткострокових кредитів, аудит розрахунків із постачальниками та підрядниками, аудит розрахунків з оплати праці.

Розрахунки з постачальниками та підрядниками. Кредиторська заборгованість за товари, роботи і послуги – це, фактично суми, які нараховуються постачальникам за купівлю у них товарів, робіт послуг і повинні бути оплачені протягом одного року або одного операційного циклу. Заборгованість за розрахунками із постачальниками та підрядниками відображається у складі поточних зобов’язань у ф.1. Баланс.

Джерелами аудиту заборгованості постачальникам виступають:

- договори на поставку товарів, робіт, послуг;

- взаємні акти звірки розрахунків;

- платіжні документи;

- книга купівлі та книга продажу;

- облікові регістри та Головна книга тощо.

Перевірку розпочинаємо із оцінки системи контролю. Для цього аудитор проводить письмове або усне опитування працівників, які відповідають за придбання товарів, робіт, послуг. У ході опитування аудитор прагне отримати відповіді на наступні запитання: чи оформлені належним чином договори з усіма постачальниками та підрядниками, як часто проходять звірки з кредиторами, які дії персоналу у разі винайдення розбіжностей при звірці з постачальниками; як здійснюється контроль за якість та кількістю отриманих товарів, робіт, послуг; застосування штрафних санкцій до ненадійних постачальників тощо. Як ми уже знаємо, на основі оцінки системи внутрішнього контролю аудитор визначає обсяг процедур, необхідних для проведення перевірки.

Перевірка розрахунків з постачальниками включає наступні процедури. По-перше, необхідно підтвердити обороти та сальдо по рахункам, де обліковуються розрахунки з постачальниками та підрядниками. Це рах. 63 та 68 Національного плану рахунків. Використовуючи метод вибіркового дослідження аудитор вибирає постачальників, якім відсилає запит-підтвердження. Як правило, вибираються кредитори з найбільшим оборотом за звітний період. Якщо виникають розбіжності між даними постачальника та підприємства, що перевіряється, необхідно провести додаткову перевірку.

По-друге, аудитор повинен перевірити, що всі покупки, зроблені у звітному періоді були відображені в обліку. Виконання даної процедури підтверджує повноту відображення в обліку заборгованості по розрахункам з постачальниками та підрядниками.

По-третє, аудитор проводить перевірку документального підтвердження закупок. Використовуючи метод вибіркового дослідження аудитор формує перелік господарських операцій для яких він переглядає документальне підтвердження. Прибуткові накладні, акти виконаних робіт повинні бути належним чином оформлені та авторизовані. Суми, зазначені в первинних документах повинні збігатися із даними обліку.

Аудит розрахунків з оплати праці. Заробітна плата займає значне місце у витратах підприємства, тому потребує більш детальної уваги аудитора. Процес обліку заробітної плати є складним, оскільки вимагає постійної обробки значної кількості інформації.

Джерелами аудиторських доказів для проведення аудиту розрахунків з оплати праці є:

- трудове законодавство;

- колективний договір;

- розрахунково-платіжні відомості;

- регістри бухгалтерського обліку;

- трудові угоди;

- особисті картки та особисті справи працівників тощо.

Розпочинаємо перевірку із оцінки ефективності засобів внутрішнього контролю. У ході оцінювання, аудитор повинен отримати відповіді на наступні питання: наявність колективного договору та його відповідність вимогам чинного законодавства; наявність затвердженого штатного розпису; наявність положення про оплату праці; дотримання вимог чинного законодавства при здійсненні нарахування заробітної плати та відрахувань до фондів соціального страхування.

Оцінивши систему внутрішнього контролю, аудитор визначається із складом необхідних аудиторських процедур. Аудиторські процедури виконуються для операцій, відображених на рах. 64,65, та 66 Національного плану рахунків.

По-перше аудитор повинен знайти підтвердження того, що нарахування заробітної плати здійснюється згідно із обраною підприємством системою – погодинною або відрядною. Аудитор має впевнитись, що підприємство для розрахунку заробітної плати використовує обґрунтовані норми і розцінки.

По-друге, аудитор перевіряє правильність віднесення витрат на оплату праці на собівартість продукції Необхідно впевнитися, що сума нарахованої заробітної плати за розрахунковими відомостями відповідає даним бухгалтерського обліку, а також необхідно простежити, щоб до складу собівартості не потрапили витрати майбутніх періодів. Цю перевірку аудитор здійснює шляхом проведення вибіркового дослідження.

Важливим аспектом аудиту витрат на оплату праці є створення резерву неоплачених відпусток. Це питання ми розглядали у складі аудиту витрат виробництва.

Аудит довгострокових та короткострокових позик банку. Сьогодні, напевно, немає підприємства, яке б не використовувало у своїй діяльності позичені кошти. При цьому, позичальниками коштів виступають як національні банківські установи, так і зарубіжні банки, наприклад ЄБРР, а також кредити, надані іншими структурними підрозділами.

Як ми знаємо, позики можуть бути короткостроковими, що означає, що їх строк погашення менше одного року, та довгостроковими – мають строк погашення, довший ніж один рік.

Джерелами аудиторських доказів є кредитні угоди; розрахунок відсотків по кредиту; договори застави; облікові регістри, банківські виписки, банківські підтвердження тощо.

Оцінка системи внутрішнього контролю включає перегляд кредитних угод на предмет їх затвердження, наявності підпису, вивчення графіків погашення кредиту метою виявлення прострочок у платежах, рівень автоматизації ведення розрахунків із банком та занесення даних в облікову систему.

Безпосередньо перевірка включає наступні процедури. По-перше, аудитор вивчає кредитні угоди: умови надання кредиту, відсоткова ставка по кредиту (плаваюча чи фіксована), застава по кредиту, умови погашення.

По-друге, аудитор повинен перевірити як відбувалось погашення кредитів протягом звітного періоду. Дана процедура включає перегляд протоколів зборів акціонерів, банківських виписки, що підтверджують сплату відсотків або тіла кредиту. Аудитор також здійснює перерахунок суми сплачених відсотків, та суми нарахованих, але ще не сплачених відсотків.

По-третє, необхідно отримати від позикодавця підтвердження щодо суми наданих кредитів та розрахунків по ним.

Для кредитів, отриманих в іноземній валюті проводиться також перевірка правильності застосування валютного курсу та відображення курсових різниць на кінець звітного періоду.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ТЕМИ: